Оформлення спадщини за законом

Порядок оформлення спадщини

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ

Спадкоємцям, котрим уперше довелося відвідати нотаріальну контору маючи намір оформити спадкові права призначена ця стаття для пояснення необхідних дій з точки зору нормативних актів України.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

До складу спадщини входять всі права та обов’язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Акцентую увагу на обов’язках та на тому, що прийняття або відмова від спадщини мають місце у відношенні всієї спадщини, спадкоємець не може прийняти одну частину спадщини (наприклад права), а від другої частини відмовитися (від обов’язків).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців з часу відкриття спадщини (дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має в строк у шість місяців (ст. 1270 ЦКУ) подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо він такої заяви не подав протягом шести місяців, він вважається таким, що спадщину не прийняв.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 ЦКУ).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 — 1265 ЦКУ. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкоємець, на підставі ст. 66 Закону України «Про нотаріат», має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину — це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.

Видача свідоцтва про право на спадщину за загальним правилом проводиться нотаріусом після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини на підставі заяви спадкоємців. Процесуальний строк у шість місяців встановлюється для того, щоб нотаріус у достатній мірі зумів перевірити всі підстави для видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину (встановити факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, визначення кола спадкоємців, визначення частки спадкового майна, яка належить кожному із спадкоємців).

При видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, нотаріус зобов&#39язаний вчинити ряд нотаріально процесуальних дій:

наявність підстав для закликання для спадкоємства, якщо спадкування відбувається за законом, наявність заповіту, а також надати йому правову оцінку, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача;

перевірити на підставі правовстановлюючих документів належність спадкодавцеві нерухомого майна та проведення реєстрації права власності в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно;

перевірити відсутність заборони або арешту цього майна тощо.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них окремо із визначенням імені та часток у спадщині. Виходячи з позицій охорони прав спадкоємців, нотаріус, у разі коли свідоцтво про право на спадщину видається не всім спадкоємцям і не на все спадкове майно, зобов&#39язаний в тексті свідоцтва зазначити, яка частка спадщини залишається відкритою.

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підлягають обов&#39язковій реєстрації в Спадковому реєстрі. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державна реєстрація прав у Державному реєстрі речових прав.

Разом з тим, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Тому отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, яке він може здійснити в будь-який час. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, адже, прийнявши спадщину в порядку, передбаченому ст.ст. 1268, 1270 ЦКУ, він забезпечив своє право на отримання свідоцтва в майбутньому.

Грудницька Ірина Миколаївна

Приватний нотаріус

Миколаївського міського нотаріального округу

м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 51, оф. 4

тел. (0512) 71-78-76, 55-07-12

Свідоцтво №8008, вид. Міністерством Юстиції України 30.12.2009 р.

just-mykolaiv.gov.ua

Як оформити спадщину за заповітом? Оформлення спадщини за заповітом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Спадкування за заповітом — це процес переходу права власності до спадкоємців, згідно посмертній волі спадкодавця, закріпленої в заповіті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Тобто на спадкування за заповітом мають право не тільки родичі але і будь-яка інше фізична особа вказана заповідачем в заповіті. Слід також врахувати, що в заповіті спадкодавець сам визначає склад спадщини, коло спадкоємців і їх частку у спадщині.

Отримання спадщини за заповітом гарантує виконання уподобання спадкодавця щодо подальшого розпорядження наявним у нього майном. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов\’язкову частку у спадщині.

Тому, часто трапляється так, що спадкоємець за заповітом не завжди отримує спадщину в повному обсязі, адже є окрема категорія осіб, які мають право на частку у спадщині, незалежно від наявності заповіту.

До осіб, які мають право на обов\’язкову частку у спадщині належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Незалежно від змісту заповіту, вони спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Також, слід зазначити, що незалежно від волі спадкодавця, закон визначає що вдова/вдівець мають право на частку в спільній сумісній власності.

Крім того право на спадщину мають в порядку черговості спадкоємці тих спадкоємців, які виключені із заповіту, проте померли раніше спадкодавця.

Для оформлення спадщини за заповітом необхідні такі документи:

заява про прийняття спадщини (в тому випадку, якщо спадкоємець не проживав разом із спадкодавцем);

— копія свідоцтва про смерть або рішення суду про визнання спадкодавця померлим;

— довідка про останнє місце проживання спадкодавця;

заповіт (оригінал);

— довідка про присвоєння спадкоємцю ідентифікаційного податкового номера;

— правоустановчі документи на майно (свідоцтва, договори, рішення судів і т.п.).

При спадкуванні за заповітом можуть виникнути спірні питання, прояснити які допоможуть юристи нашої компанії, надавши як консультації з питань спадкування, так і юридичні послуги з супроводження спадкової справи.

Якщо у Вас виникли труднощі із збором документів, пропуском строку для прийняття спадщини або на Вашу частину спадщини хтось зазіхає, телефонуйте +38(044)353-75-77, +38(097)565-24-65, +38(095)768-72-02

dominus.kiev.ua

Як оформити спадщину? Інструкція-алгоритм

Рано чи пізно, але практично кожен розлучається з близькими – у зв’язку з їх смертю.
Ця сумна подія – смерть близького Вам людини.

Багато людей відчувають у зв’язку з цим величезний стрес, багато хто не може або не хочуть обговорювати питання оформлення у власність майно померлого, і не завжди точно і оперативно можуть отримати важливу інформацію, можуть зробити те, що наказує буква закону у зв’язку з відкрилися спадщиною.

Цією статтею я хочу трохи полегшити, в міру своїх можливостей, вантаж тягаря, що обрушився на Ваші плечі. Незважаючи на те, що ви втратили близьку людину, життя при цьому не закінчується і залишаються справи, залишається необхідність переоформити майно на себе – на спадкоємця, саме те саме майно, яке належало померлому на момент смерті.

Хто є спадкоємцем?

Відповідно до чинного законодавства, за Цивільним Кодексом України, спадкоємцем або спадкоємцями визнаються особи, які перебували з померлим у родинних – спадкування за законом або осіб, які мають заповіт – спадкування за заповітом, у цьому випадку родинних стосунків може й не бути.
За законом спадкоємці закликаються до спадкування у порядку черговості. Черг багато, але частіше успадковують особи першої черги – діти, той с подружжя хто пережив померлого, батьки . Саме ці самі особи, в основних випадках і приймають спадщину після померлих.
Спадкоємцем за заповітом може бути вказаний будь-яка особа.
Найголовніше, щоб у заповіті правильно були зазначені особисті дані спадкоємця, бажано щоб була дата народження, особи на яку складено заповіт, бо інакше складно визначити яка саме особа є зазначеним спадкоємцем (при збігу Прізвища ім’я та по-батькові).

Про заповіт

Багато хто вважає, що написання заповіту вирішить всі спірні питання.
Мовляв, написали на мене заповіт і все тепер буде належати тільки мені. На жаль, я, як нотаріус міста Херсона, змушений вас засмутити. Заповіт не завжди дає можливість оформити вказане майно повністю.
Навіть при наявності заповіту, Ви можете бути не одноосібним спадкоємцем. До всього іншого, заповіт – такий правочин, який дуже може бути скасований. Досить заповідачу піти до нотаріуса, який засвідчував даний документ (або до будь-якого іншого нотаріуса, як приватного так і державного) і написати заяву про скасування чинного заповіту або написати новий заповіт, який теж скасовує дію попереднього заповіту. Тому особливо не сподівайтеся на даний вид документа.
Отже, ми розібралися – якщо ви є дитиною, чоловіком/дружиною або батьками померлого або у ваших руках є документ під назвою заповіт і в ньому вказані саме Ви, то Вам – пряма дорога до нотаріальної контори або до приватного нотаріуса (різниці ніякої немає, закон надає усім нотаріусам рівні права, щодо вчинення нотаріальних дій), для відкриття спадкової справи та подальшого отримання документів, що підтверджують Ваше право на майно до цього належало померлому.

Хто має право відкривати спадкову справу?

Єдина особа, що має на це законне право, яка може відкрити спадкову справу і видати Свідоцтво про право на спадщину є нотаріус.
Відкривається спадкова справу тільки один раз і тільки в одного нотаріуса.
Ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса за місцем відкриття спадщини (як правило місце проживання померлого).
Отже, ми йдемо до нотаріуса відкривати спадкову справу.

Терміни відкриття спадкової справи

Ви прийшли до нотаріуса відкривати спадкову справу, а Вам кажуть що Ви пропустили строк на прийняття спадщини. Що це означає?

Відповідно до ст. 1270 ЦК України «спадщина може бути прийнята протягом шести місяців з дня відкриття спадщини»

Це означає, що Ви повинні прийняти спадщину фактично (проживати і бути зареєстрованим з померлим за однією адресою на день смерті, а також у інших випадках встановлених Цивільним кодексом), або подати нотаріально засвідчену заяву про прийняття спадщини за Законом чи за заповітом саме протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Не після спливу шести місяців, а саме в період шести місяців від дня смерті.

Якщо Ви не прийняли спадщину фактично чи не подали вчасно Заяви про прийняття спадщини, то ви пропустили строк на прийняття спадщини і тоді вам пряма дорога до суду, де можна з поважних причин поновити строк на прийняття спадщини.

Ви запитаєте: «А чи можна прийняти спадщину, але при цьому не писати і не подавати Заяву?».

Так, можна, якщо спадкоємці були зареєстровані (проживали) з померлим за адресою реєстрації померлого, а, отже, фактично прийняли це саме майно в спадщину.
Наприклад: громадянин, є спадкоємцем, був зареєстрований з померлим на дату смерті в квартирі померлого, пропустив термін шість місяців (не звернувся до нотаріуса), але він вважається таким, що прийняв спадщину. До всього іншого, він не може після закінчення шестимісячного терміну відмовитися від прийнятої спадщини. Для того щоб відмовитися від спадщини йому треба було б писати заяву про відмову, у встановлений 6-ти місячний термін, а якщо строк пропущено – йти до суду і там вже доводити, що він не користувався майном померлого, не приймав це саме майно в спадщину.

Важливо: відповідно Цивільного Кодексу України спадщина, як за законом, так і за заповітом, приймається вся повністю, без застережень. Тобто: не можна прийняти будинок у спадщину та при цьому не прийняти квартиру, або відмовитися від грошового боргу. Тобто діє правило: Або все або нічого.

Що робити у нотаріуса?
Ось Ви збираєтеся до нотаріуса. Щоб Ваш похід був не марним і Ви не просто прогулялися, запам’ятайте, що Ви повинні взяти з собою до нотаріуса для відкриття спадкової справи:
• паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
• свідоцтво про смерть спадкодавця;
• у разі наявності, – заповіт, в тому випадку якщо Ви вступаєте у спадщину за заповітом;
• документ, що підтверджує родинні відносини з спадкодавцем: свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і т.д (в тому випадку якщо Ви вступаєте у спадок за Законом);
• Довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті;
Ось основні документи для того щоб відкрити спадкову справу.
При цьому Вам необхідно буде написати Заяву про прийняття спадщини за Законом чи за заповітом. Або написати іншу Заяву, а саме, Заява про те, що Ви відмовляєтеся від спадщини, або без зазначення в користь кого, або із зазначенням конкретної особи з кола спадкоємців.

Отже, Заяву у вас прийняли, документи прийняли, справу відкрили, надали Вам витяг про реєстрацію спадкової справи.
Що робити далі?
Звичайно, оформляти спадщину.
Але можна абсолютно спокійно не займатися подальшим оформленням спадкових прав і при цьому не втратити своє право на майно.
Ви, відкривши спадкову справу, і так вже прийняли спадщину, заявивши про себе, як новий власник майна. Можливість розпорядження майном, звичайно ж, настане після повного оформлення документів (ні продати, не подарувати не зможете до тих пір поки не оформите все до кінця). Але користуватися квартирою, будинком чи автомобілем можете спокійно все своє життя.

Приклад: Оформляємо квартиру

Найбільш поширеним об’єктом наслідування в Херсоні є квартири.
Це не дивно, тому ми розповімо вам, як саме оформити спадкові права на квартиру. Інше нерухоме майно оформляється за аналогічним сценарієм, з тією лише різницею, що деякі документи можливо необхідно буде отримати за територіальною ознакою (наприклад довідку з БТІ), тобто якщо майно у нас знаходиться в Каховці, то довідку з БТІ доведеться отримувати в місці знаходження нерухомості.
Трохи вище згадувалося про пакет документів необхідний для відкриття спадкової справи.
До перерахованих вище документів, для оформлення спадкових прав на квартиру будуть необхідні ще документи, а саме:
• правовстановлюючі документи на майно – Свідоцтво, договір купівлі-продажу, договір дарування, договір міни, довідка про виплату паю, або будь-який інший документ, що підтверджує право власності;
• технічні документи з Бюро технічної інвентаризації БТІ (можуть знадобитися) – технічний паспорт, поверховий план, експлікація.
Після того як Ви зберете необхідні документи можна звертатися до нотаріуса, який відкривав спадкову справу та після спливу 6-ти місячного строку від дня смерті спадкодавця, отримати Свідоцтво про право на спадщину. Раніше після отримання Свідоцтва, спадкоємцю необхідно було звертатися в Реєстраційні органи (БТІ, Відділ Держкомзему) реєструвати право власності на нерухоме майно та отримувати у підтвердження відповідні документи про реєстрацію права, але з 01.01.2013 року нотаріус, як спеціально визначений суб’єкт самостійно реєструє право власності на об’єкти нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав.

Ось в принципі ті основні дії, які необхідно зробити спадкоємцю, щоб оформити спадкові права.

Все ж таки процедура вступу в спадщину зовсім не так проста, як може здатися людині, що не присвятила своє життя вивченню Цивільного Кодексу, тому у будь-якому разі, якщо ви спадкоємець, зверніться до будь-якого нотаріуса протягом 6 місяців від дня смерті та вступіть у спадок.

Отримати розгорнуту консультацію нотаріуса у місті Херсоні можна у приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчун Олександра Олександровича, в робочі дні за адресою місця розташування офісу нотаріуса: м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд.26 на перехресті з провулком Готельний, буд. 9. Зателефонувати нотаріусу в Херсоні можна за телефонами: (0552) – 39-70-05, мобільний: (095) – 277-08-00

www.notar.ks.ua

Оформлення спадщини за законом

Питання оформлення спадщини є чи не найпоширенішим, з яким звертаються клієнти до Теплицького бюро правової допомоги. Тому дана стаття присвячена основним моментам порядку оформлення спадщини згідно чинного законодавства України.

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, що належали померлій особі (спадкодавцю) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути також і юридичні особи.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Не мають права на спадкування:

— особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;

— особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом суд визнає спадщину відумерлою . Це відбувається за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємцями за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадко­давця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент від­криття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успад­ковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними . Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини . Тут важливо знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині, яку особа мала право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування.

teplykrda.gov.ua

Варто знати: як отримати спадщину

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.

Що можна успадкувати ?

Успадкувати можна усі права та обов’язки, що належали померлій особі на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

Водночас не можна успадкувати права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.

Хто може бути спадкоємцями ?

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути також і юридичні особи.

Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Хто позбавляється права на спадок ?

Не мають права на спадкування:

— особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;

— особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни
або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на
спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?

Успадковуються ті суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги

Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на відшкодування збитків, завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях. До Вас переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв’язку з невиконанням боржником померлої особи своїх договірних обов’язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.

Водночас до Вас переходить і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди, завданої померлою особою; і обов’язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із померлої особи.

Але тут потрібно враховувати, що шкода, яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.

Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Водночас малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.

У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою співвласниками майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі цього майна.

Як здійснюється прийняття спадщини ?

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини. Тут важливо знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Відмова від спадщини

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не
позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині, яку особа мала право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування

Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.

Що відбувається коли не має спадкоємців ?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом суд визнає спадщину відумерлою. Це відбувається за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Черговість спадкування за законом

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Що означає спадкування за правом представлення ?

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінни­ки спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємця­ми за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадко­давця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент від­криття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успад­ковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.

У якому випадку можлива зміна черговості?

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

www.i-law.kiev.ua

Популярное:

  • Жалоба на методиста Если не устраивает заведующая детским садом … Вопрос: Добрый день! Г. Калининград. Скажите, пожалуйста, если родителей полностью не устраивает заведующая детским садом, могут ли они требовать от начальника управления образования […]
  • Индивидуально трудовая собственность Индивидуально трудовая собственность 3.2. Типы и формы собственности Отношения собственности в ходе исторического развития образовались в различные формы. Формы собственности отличаются друг от друга по субъектам собственности, […]
  • Налог на капитальный ремонт кто не платит Что говорит закон об оплате за капитальный ремонт, есть ли льготы пенсионерам? Компенсация взносов - сколько должны платить пенсионеры? С начала 2016 года вступил в силу Федеральный Закон № 271 «О капитальном ремонте в […]
  • Два закона кирхгофа Два закона кирхгофа Иногда их называют правилами. Они широко используются в электротехнике вместе с другими методами расчётов и позволяют решать целый ряд задач. Основное преимущество этих правил в том, что они имеют довольно […]
  • Заявление в садик электронное Запись в детский сад: как пойти в садик через электронную запись? Запись в детский сад — процедура хлопотная и малоприятная. По крайней мере, так было до недавнего времени. Современные технологии призваны облегчить жизнь простым […]
  • За сколько работодатель должен предупреждать об увольнении Увольнение по собственному желанию Увольнение по собственному желанию (другими словами, по инициативе работника) - одно из самых распространенных оснований расторжения трудового договора. Инициатива прекращения трудовых […]
  • Ликвидация предприятий способы "Закрытие фирмы или головная боль?" 04.02.2009 – Баранов В.В. Зачем нужно закрытие предприятия «Всё – пришла пора закрыть фирму!» - такая проблема рано или поздно встаёт перед каждым российским предпринимателем. Причины тому […]
  • Закон о больничном по беременности Пособие по беременности и родам в 2018 году Пособие по беременности и родам (или, как его часто называют, «декретные») является одним из видов страхового обеспечения по обязательному социальному страхованию. Разберемся, кому и в […]