Птнз приказы

Журнал регистрации приказов на отпуск

Формат: 210 х 288 (вертикальный)
64 страницы
Обложка: золотистый картон
Cъемная обложка из прозрачного ПВХ
Отверстия для шнуровки и архивации

Журнал регистрации приказов на отпуск — применяется для регистрации кадровых приказов о предоставлении отпуска.

В журнале регистрации приказов на отпуск регистрируются приказы на отпуск со сроком хранения 5 лет, например:

  • О предоставлении работнику (работникам) ежегодного оплачиваемого отпуска
  • О переносе ежегодного оплачиваемого отпуска
  • Об отзыве из ежегодного оплачиваемого отпуска
  • О предоставлении учебного отпуска
  • и т.д.

Приказы на отпуск, имеющие срок хранения 75 лет, регистрируются отдельно (например, в Журнале регистрации приказов по личному составу). К таким приказам относятся:

  • О предоставлении отпуска по уходу за ребенком до 1.5, 3-х лет
  • О досрочном выходе из отпуска по уходу за ребенком до 1.5, 3-х лет
  • О предоставлении работнику отпуска без сохранения заработной платы
  • и т.д.

Оформление приказов на отпуск производится в соответствии с Унифицированными формами первичной учетной документации по учету кадров. Постановлением Госкомстата России от 05.01.2004 № 1 закреплена форма приказа на отпуск (Форма Т-6, Т-6а).

С 01.01.2013 организация может вносить изменения в формы первичной учетной документации, при этом образцы используемых форм (с изменениями или унифицированных) должны быть утверждены приказом руководителя.

Регистрация – подтверждение факта создания или получения документа в определенное время (день) путем внесения его в регистрационную форму с присвоением номера и записью основных данных о документе. Как вытекает из определения, регистрация прежде всего придает юридическую силу документу, т.к. фиксирует факт его создания или получения. Пока документ не зарегистрирован, не получил своего номера, он не оформлен и как бы еще не существует.

Порядок нумерации приказов по личному составу не регламентирован. В Типовой инструкции по делопроизводству в федеральных органах исполнительной власти, утв. приказом Росархива от 27.11.00 № 68, отмечено лишь, что приказы нумеруются порядковой нумерацией в пределах календарного года; приказы по основной деятельности, по личному составу и распоряжения нумеруются отдельно (п. 4.1.3).

Обратите внимание, что в соответствии с п. «д» ст. 358 Перечня типовых управленческих документов, образующихся в деятельности организаций, с указанием сроков хранения, утв. Росархивом 06.10.2000, для Журналов регистрации отпусков установлен срок хранения 3 года. Срок хранения журнала исчисляется с даты регистрации последнего приказа.

Пример заполнения основного раздела журнала:

В журнал включены дополнительные материалы:

  • Трудовой кодекс Российской Федерации, Глава 19 «Отпуска» (выдержки)
  • Унифицированная форма № Т-6. «Приказ (распоряжение) о предоставлении отпуска работнику»
  • Таблица «Продолжительность ежегодных основных оплачиваемых отпусков»
  • Перечень типовых управленческих документов, образующихся в деятельности организации, с указанием сроков хранения от 25.08.2010 г. (выдержки)

Нормативные материалы:

Какие требования предъявляются к кадровым журналам учета, и как должен быть оформлен журнал в соответствии с этими требованиями, смотрите в нашем видеоролике.

www.hr-ok.ru

Об утверждении Изменений к приказу Министерства образования и науки Украины от 30 мая 2006 года N 419

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
29 липня 2015 р. за N 913/27358

Про затвердження Змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року N 419

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 630 , та у зв’язку з послідовним спрямуванням державної політики в галузі освіти до принципів державно-громадської моделі управління та гарантування свободи педагогічної діяльності

1. Затвердити Зміни до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року N 419 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за N 711/12585, що додаються.

2. Департаменту професійно-технічної освіти (Супрун В. В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Управлінню зв’язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) (Загоруйко Ю. А.) в установленому порядку зробити відмітку у справах архіву.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П. Б.

Міністр соціальної
політики України

Виконавчий директор
Асоціації міст України

Перший заступник Голови
Спільного представницького
органу сторони роботодавців
на національному рівні

Голова СПО
об’єднань профспілок

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
10 липня 2015 року N 746

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
29 липня 2015 р. за N 913/27358

ЗМІНИ
до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах

в абзаці другому пункту 2.1 слово «включає» замінити словами «може включати»;

абзац шостий виключити.

У зв’язку з цим абзаци сьомий — дев’ятий вважати відповідно абзацами шостим — восьмим;

у підпункті 2.2.1:

абзац перший викласти в такій редакції:

«2.2.1. Робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти (далі — робочі навчальні плани) — це документи, розроблені відповідно до типових навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників з кожної професії (далі — типові навчальні плани), що містять код і професійну назву роботи (спеціальності) згідно із затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року N 327 «Про затвердження, внесення зміни та скасування нормативних документів» Національним класифікатором України «Класифікатор професій» ДК 003:2010 , освітній рівень вступника до ПТНЗ, строк навчання, графік навчально-виробничого процесу, зведені дані загального фонду навчального часу в тижнях, перелік навчальних предметів та кількість годин, відведених на них, послідовність їх вивчення, загальний фонд навчального часу, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів, планований рівень професійної кваліфікації випускника.»;

абзаци другий — четвертий виключити.

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати відповідно абзацом другим;

в абзаці другому після слова «влади» доповнити словами «, що забезпечує формування державної політики»;

у підпункті 2.2.2:

абзац перший викласти в такій редакції:

«2.2.2. Робоча навчальна програма з навчального предмета (далі — робоча навчальна програма) — це документ, що визначає зміст і обсяг знань та умінь учнів, слухачів, розроблений викладачем ПТНЗ, погоджується відповідною методичною комісією. Викладач має право на розроблення власної (авторської) робочої навчальної програми або її створення відповідно до типової з урахуванням варіативного компонента. Головним критерієм якості робочої навчальної програми з навчального предмета є досягнення запланованого результату вивчення теми та предмета шляхом реалізації змісту. Робочі навчальні програми із загальноосвітніх предметів розробляються на основі типових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням специфіки професії та регіональної компоненти.»;

у першому реченні абзацу другого слова «включає завдання особистісно-орієнтованого навчання» замінити словами «розроблений майстром виробничого навчання ПТНЗ, погоджений відповідною методичною комісією»;

доповнити підпункт новими абзацами такого змісту:

«Майстер виробничого навчання має право на розроблення власної (авторської) робочої навчальної програми або її створення відповідно до типової з урахуванням варіативного компонента, що включає зміни в техніці та технологіях, притаманні відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, пропозиції замовників кадрів.

Головним критерієм якості робочої навчальної програми з професійно-практичної підготовки є створення передумов для досягнення запланованого результату в опануванні практичними уміннями та навичками.»;

підпункт 2.2.3 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Викладач має право змінювати розподіл годин між темами, що зазначені в типових навчальних планах.»;

підпункт 2.2.5 виключити.

У зв’язку з цим підпункти 2.2.6 — 2.2.8 вважати відповідно підпунктами 2.2.5 — 2.2.7;

у підпункті 2.2.5:

в абзаці першому:

після абревіатури «ПТНЗ» доповнити словами «не є обов’язковим документом»;

після слова «розробляється» доповнити словами «за умови економічних обґрунтувань»;

слова «переліку навчально-виробничих робіт відповідного тарифно-кваліфікаційного розряду,» виключити;

абзац четвертий виключити;

у підпункті 2.2.7:

абзац четвертий викласти в такій редакції:

«Зміни в розкладі занять затверджуються заступником керівника ПТНЗ.»;

абзац п’ятий виключити.

в абзаці другому пункту 3.9 слово «оплачуваних» виключити;

в абзаці першому пункту 3.10 слова «забезпечують їм оплату праці згідно з встановленими умовами оплати праці» замінити словами «здійснюють оплату праці відповідно до укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт».

в абзаці першому слова «рівень їхньої кваліфікаційної атестації» замінити словами «їх кваліфікаційну атестацію»;

в абзаці сьомому слова «Форми і періодичність» замінити словами «Періодичність і форми»;

абзац восьмий виключити;

в абзаці першому слова «обирають форми контролю за якістю здійснення педагогічними працівниками навчально-виробничого процесу відповідно до їх функціональних обов’язків, робочих навчальних планів та робочих навчальних програм» замінити словами «здійснюють заходи щодо забезпечення якості освіти у професійно-технічних навчальних закладах».

у назві слово «загальнотехнічної» замінити словом «загальнопрофесійної»;

пункт 6.6 виключити.

У зв’язку з цим пункти 6.7 — 6.23 вважати відповідно пунктами 6.6 — 6.22;

пункт 6.7 виключити.

У зв’язку з цим пункти 6.8 — 6.22 вважати відповідно пунктами 6.7 — 6.21.

абзац перший пункту 9.3 після слова «предметів» доповнити словами «професійно-теоретичної підготовки»;

пункт 9.7 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Особи, що завершили курс навчання у ПТНЗ і не пройшли кваліфікаційну атестацію, мають право протягом року після закінчення строку навчання подати заяву на повторну кваліфікаційну атестацію. Навчальний заклад на підставі поданої заяви організовує повторну кваліфікаційну атестацію.».

Директор департаменту
професійно-технічної освіти

search.ligazakon.ua

Журнал регистрации приказов по личному составу

Журнал регистрации приказов по личному составу – это журнал, в котором фиксируются все изданные приказы по личному составу организации.

Журнал учета приказов по личному составу должен быть прошнурован, пронумерован и скреплен подписью руководителя и печатью организации.

Работник кадровой службы, ведущий журнал учета приказов по личному составу, должен заполнять графы в соответствии с текстами приказов по личному составу.

В настоящее время законодательно утвержденной унифицированной формы журнала учета приказов по личному составу нет, поэтому организация вправе разработать ее самостоятельно в произвольной форме.

Срок хранения Журнала регистрации распорядительных документов по личному составу установлен ст. 258 б Перечня типовых управленческих архивных документов, образующихся в процессе деятельности государственных органов, органов местного самоуправления и организаций, с указанием сроков хранения (утвержден Министерством культуры Российской Федерации 25.08.2010 г.), и составляет 75 лет и 5 лет.

Исходя из разных сроков хранения журналов, можно рекомендовать завести в организации два журнала регистрации приказов по личному составу.

В одном журнале со сроком хранения 75 лет будут регистрироваться приказы по личному составу такие, как:

  • о приеме на работу;
  • о перемещении;
  • о совмещении;
  • о переводе на другую работу;
  • об увольнении (расторжении трудового договора);
  • об аттестации, повышении квалификации, присвоении званий (чинов);
  • об изменении фамилии;
  • о поощрении, награждении;
  • об оплате труда, премировании, различных выплатах;
  • все виды отпусков работников с тяжелыми, вредными и опасными условиями труда;
  • об отпусках по уходу за ребенком;
  • об отпусках без сохранения содержания (заработной платы);
  • о дежурстве по профилю основной деятельности;
  • о длительных внутрироссийских и зарубежных командировках;
  • о командировках для работников с тяжелыми, вредными и опасными условиями труда.

В другом журнале со сроком хранения 5 лет будут регистрироваться приказы по личному составу такие, как:

  • о дисциплинарных взысканиях;
  • о ежегодно оплачиваемых отпусках;
  • об отпусках в связи с обучением;
  • о дежурствах;
  • о краткосрочных внутрироссийских и зарубежных командировках.

Возможно более дробное разделение регистрации групп кадровых приказов и распоряжений. В таком случае выделяют самостоятельные группы и ведут отдельные регистрационные массивы (разные журналы).

Требования по заведению и заполнению журнала регистрации приказов по личному составу

Отметим некоторые требования, которые необходимо знать при ведении журнала регистрации приказов по личному составу. На лицевой стороне журнала указывается даты начала и окончания его ведения, индекс данного журнала по номенклатуре дел (если таковая имеется).

Лицевая сторона журнала регистрации приказов по личному составу

Данные о работнике, ответственном за ведение журнала, могут приводиться на обложке журнала (лицевой или оборотной стороне), на его каждой или последней странице:

Лицо, ответственное за ведение журнала:

__________________________ __________________________
должность фамилия, имя, отчество

Страницы журнала должны быть защищены от изъятия и вложений, для этого:

листы журнала нумеруются, прошнуровываются, скрепляются печатью (сургучной, мастичной) и журнал заверяется начальником отдела кадров или заместителем руководителя организации по управлению персоналом либо самим руководителем организации;

листы журнала нумеруются по порядку и шнуруются, на узел шнуровки листов на последней странице делается наклейка с оттиском печати отдела кадров или организации. При этом на последней странице делается заверительная надпись:

В настоящем журнале пронумеровано, прошнуровано

и скреплено печатью ________ листов

Начальник отдела кадров

______________________ _____________________
(подпись) (расшифровка подписи)

«___» ______________20___ г.

Фамилию, имя, отчество в журналах следует указывать полностью, а наименование должности, специальности, профессии – в соответствии со штатным расписанием.

Подчистки, исправления или удаление сделанных ранее записей при помощи корректирующих средств не допускаются.

Если все же необходимо сделать исправления, то ошибочно сделанные или неправильные записи зачеркиваются одной чертой так, чтобы ранее написанный текст четко читался. Новая запись делается в той же графе. Если в журнале есть графа «Примечание», в нее вносится следующая запись:

Исправлено в графе ____

__________________ ______________________
(подпись) (расшифровка подписи)

Если графа «Примечание» в журнале отсутствует, то ошибочно внесенные сведения не зачеркиваются, а под ними делается такая же отметка, как в трудовой книжке («запись № ___ в графе №___ недействительна») и указываются новые сведения.

Журнал является документом внутреннего пользования и не может передаваться работникам иных, кроме отдела кадров, подразделений без соответствующего распоряжения начальника отдела кадров.

Ознакомление руководителей подразделений или иных должностных лиц организации с журналом должно производиться в присутствии лица, ответственного за его ведение.

Журналы с определенной регулярностью, устанавливаемой в отделе кадров, представляются начальнику отдела для проверки своевременности и правильности принятых решений, для подготовки отчетов, докладов, анализа кадровой работы.

В процессе ведения журнал хранится у лица, ответственного за его ведение. Когда журнал заканчивается, на лицевой стороне обложки делается соответствующая запись.

Так как в настоящее время законодательно утвержденной унифицированной формы журнала учета приказов по личному составу нет, приведем примерную форму журнала. При необходимости можно добавлять дополнительные графы или удалить ненужные.

Номер приказа – цифровое или/и буквенное обозначение (индексация), присвоенное документу при его регистрации.

Правила индексации кадровых приказов разрабатываются самой организацией. В практике работы кадровых служб наибольшее распростра¬нение получила буквенно-цифровая индексация.

При больших объемах документов приказы по личному составу, касающиеся различных вопросов работы с кадрами, целесообразно группировать отдельно, применяя разную индексацию. Например: к порядковым номерам приказов о движении кадров (прием на работу, перевод на другую работу, увольнение) добав-ляется буква «к» (кадровый) или л/с (по личному составу), для приказов о командировании работников – «км», о предоставлении отпусков – «о», о поощрении – «п», о дисциплинарных взысканиях – «в» и т. д.

Датой издания приказа является число, когда он был подписан руководителем или уполномоченным лицом. Дата проставляется в графе 3 (см. Приложение).

В графе 4 Вид приказа делается запись по какому вопросу работы с кадрами был издан приказ (прием, увольнение, перевод, об очередном отпуске и т.д.).

В графы 5, 6, 7, 8 заносятся данные на работника, в отношении которого издан приказ.

Краткое содержание приказа или его заголовок, который написан вначале текста приказа вносится в журнал в графу 10 (см. Приложение).

В графе 10 Основание указывается инициативный документ, послуживший основанием для издания приказа.

naar.ru

Об утверждении Положения об организации учебно-производственного процесса в профессионально-технических учебных заведениях

Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах

Наказ Міністерства освіти України
від 18 травня 1998 року N 181

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16 липня 1998 р. за N 460/2900

1. Затвердити Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах (додається).

2. Головному управлінню професійно-технічної освіти (Сімак А. Д.) довести Положення до професійно-технічних навчальних закладів та забезпечити введення його в дію з 1998/1999 навчального року, за винятком пункту 22.1, який вводиться в дію в міру того, як будуть розроблені типові навчальні плани.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Томашенко В. В.

М. З. Згуровський

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства освіти України
від 18 травня 1998 р. N 181

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
16 липня 1998 р. за N 460/2900

ПОЛОЖЕННЯ
про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах

1. Загальні положення

Навчально-виробничий процес у професійно-технічному навчальному закладі — це система організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів професійно-технічної освіти.

Навчально-виробничий процес у професійно-технічному навчальному закладі грунтується на принципах педагогіки, демократизму, незалежності від політичних, громадських, релігійних об’єднань, спільній діяльності педагогічних працівників та учнів, батьків, колективів підприємств і включає природничо-математичну, гуманітарну, загальнотехнічну, професійно-технічну підготовку, фізичне виховання, позаурочну роботу з учнями.

Це Положення визначає єдину систему планування, організації, обліку навчально-виробничого процесу та проведення поточного, проміжного і вихідного контролю знань, умінь та навичок учнів, їх кваліфікаційної атестації.

2. Планування навчально-виробничого процесу

2.1. Навчально-виробничий процес у професійно-технічному навчальному закладі здійснюється згідно з перспективним планом роботи педагогічного колективу на навчальний рік.

Перспективний план є первинним документом, визначає всі напрямки діяльності закладу освіти та важливі проблеми, над якими працюватиме колектив у поточному навчальному році, і включає такі розділи:

«Організаційні заходи», де планується вивчення нового контингенту учнів, укладення угод з підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємства) на підготовку робітничих кадрів, підготовка та здача навчально-планувальної документації за минулий рік в архів тощо;

«Теоретичне навчання» — плануються заходи щодо вдосконалення організації та методики викладання теоретичних предметів, пошуків пріоритетних методів навчання, розробка дидактичних матеріалів для комплексно-методичного забезпечення уроків;

«Виробниче навчання» — передбачаються заходи щодо вдосконалення організації виробничого навчання та практики, розробка планів виробничого навчання, підбір навчально-виробничих робіт тощо.

«Організація позаурочної роботи» — планується зміст заходів, спрямованих на поглиблення професійних знань і вмінь та виховання учнів;

«Методична робота та підвищення кваліфікації» — планується робота педагогічної ради, методичних комісій. Передбачаються заходи щодо підвищення теоретичної і практичної підготовки майстрів виробничого навчання та викладачів з питань нової техніки і технології, впровадження та розповсюдження передового педагогічного досвіду;

«Контроль за навчальним процесом» — передбачаються заходи щодо здійснення внутріучилищного контролю та визначення відповідності рівня знань, навичок та вмінь учнів вимогам навчальних планів та програм;

«Удосконалення навчально-матеріальної бази» — плануються заходи щодо оснащення майстерень, учбових кабінетів, лабораторій, полігонів, спортивних і побутових приміщень обладнанням та устаткуванням, забезпечення сировиною, інструментами та дидактичними засобами навчання;

«Профорієнтаційна робота» — передбачаються заходи щодо професійної орієнтації учнів шкіл засобами наочної агітації, періодичних видань, радіо та телебачення;

«Господарча робота» — включає заходи щодо технічного утримання споруд, інженерних мереж, обладнання та устаткування, а також санітарно-гігієнічного режиму в навчальних приміщеннях, гуртожитках тощо;

«Охорона праці» — включає заходи щодо забезпечення охорони праці й навчання, промсанітарії та протипожежні заходи в професійно-технічному навчальному закладі.

2.2. Основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в професійно-технічному навчальному закладі є:

план виробничого навчання на місяць;

план навчально-виробничої діяльності на квартал;

перелік навчально-виробничих робіт з професії на півріччя;

2.2.1. Навчальний план підготовки кваліфікованого робітника — це документ, що визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов’язкових навчальних предметів, механізм міжпредметних зв’язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь і навичок учнів, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов’язкових засобів навчання та плановий рівень кваліфікації випускника.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в сфері професійно-технічної освіти розробляє типові навчальні плани, які визначають загальнодержавний компонент змісту професійно-технічної освіти і є обов’язковим для використання в професійно-технічних навчальних закладах незалежно від форм власності та підпорядкування.

Професійно-технічні навчальні заклади на основі типових навчальних планів розробляють та затверджують робочі навчальні плани, в яких відображаються зміни у відповідній галузі виробництва чи сфери послуг, і погоджують їх із замовниками робітничих кадрів.

2.2.2. Навчальна програма з навчального предмета — документ, що визначає зміст знань і умінь. Професійно-технічні навчальні заклади розробляють робочі навчальні програми на основі типових і погоджують їх із замовниками робітничих кадрів з тих навчальних предметів, що формують відповідні професії. Робочі програми з загальноосвітніх предметів розробляються, як правило, з урахуванням специфіки професії і мають прикладний характер.

2.2.3. Навчальна програма з виробничого навчання — це документ, що визначає зміст професійних знань, умінь, навичок та способи і методи їх формування. Робоча навчальна програма розробляється на основі типової з урахуванням змін у відповідній галузі виробництва та сфери послуг і погоджується з замовниками робітничих кадрів.

2.2.4. Поурочно тематичний план (додаток 1) з предмета складається викладачем у відповідності до навчальних програм, розглядається на засіданні відповідної методичної комісії, затверджується заступником директора і є документом багаторазового використання.

2.2.5. План уроку (занять) складається викладачем у відповідності до навчальних програм та поурочно-тематичного плану. За умови проведення уроків у паралельних групах викладач може складати один план уроку, але слід враховувати особливості проведення уроку в тій чи іншій групі.

План уроку є особистим документом викладача, складається в довільній формі і має на меті забезпечити викладачу найбільш ефективне проведення уроку.

План проведення лабораторно-практичних уроків (занять) має свої особливості. У цьому плані потрібно вказати короткий зміст проведення занять, порядок виконання та організації роботи. З метою забезпечення правильної організації лабораторно-практичних занять для кожної ланки викладачем розробляються інструкційно-технологічні картки, де вказуються мета, зміст та послідовність виконання учнями завдань, перелік інструментів, обладнання, матеріалів, технічні умови, правила безпеки праці під час виконання завдань.

Інструкційно-технологічні картки розробляються в тій послідовності, в якій учням належить виконувати роботу.

2.2.6. План навчально-виробничої діяльності розробляється старшим майстром поквартально та затверджується керівником професійно-технічного навчального закладу.

План навчально-виробничої діяльності розробляється на основі програм виробничого навчання, переліку робіт відповідного тарифного розряду, фонду навчального часу на виконання виробничих завдань.

Для визначення фонду навчального часу на виконання виробничих завдань із загального фонду часу, відведеного на виробниче навчання навчальними планами, вираховують час на проведення вступного та заключного інструктажів і час на виконання тренувальних вправ. Для того, щоб у всі періоди навчання прийняти в розрахунок рівноцінний час з точки зору продуктивності праці, вносяться поправки (фонд навчального часу ділиться на відповідний перевідний коефіцієнт). У результаті отримують фонд приведеного часу, який приймається за основу при розрахунку обсягів виробництва.

На основі фонду приведеного часу, погодинної тарифної ставки визначається заробітна плата одного учня. Загальні обсяги навчально-виробничої діяльності визначаються з врахуванням усіх учнів за кожною професією.

2.2.7. Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає роботи, які виконують учні з метою оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, що передбачені програмою виробничого навчання.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії складається на півріччя майстром виробничого навчання під керівництвом старшого майстра.

Переліки обговорюються методичними комісіями та затверджуються заступником директора навчального закладу (додаток 2).

Для всіх навчально-виробничих робіт, що внесені в перелік, повинна бути розроблена технічна документація: креслення та технічні умови відповідно до діючих державних стандартів, інструкційні чи технологічні картки.

При проведенні виробничого навчання безпосередньо на виробництві чи в сфері послуг у переліку робіт зазначається загальна характеристика робочих місць або найменування робіт, які учні повинні виконувати з кожної теми чи розділу програми.

2.2.8. План виробничого навчання групи визначає конкретний зміст навчально-виробничих завдань для групи учнів, послідовність та організацію їх виконання.

План виробничого навчання складається на місяць на основі навчального плану, програми виробничого навчання і переліку навчально-виробничих робіт для даної групи за формами додатків 3 (при навчанні в майстернях) і 4 (для періоду навчання на виробництві чи в сфері послуг).

За відсутності умов для фронтального навчання учнів окремим видам робіт, окрім плану, складаються графіки переміщення їх по робочих місцях. У графіку переміщення вказуються прізвища учнів, теми програми, назви робочих місць, дільниць чи найменування робіт та тривалість роботи на кожному робочому місці. При навчанні професіям, для яких передбачено лабораторно-практичні та практичні заняття з водіння тракторів, дорожньо-будівних машин та інших транспортних засобів, майстрами виробничого навчання та викладачами розробляються плани проходження учнями практичних і лабораторно-практичних занять та графіки індивідуального навчання водіння для кожної навчальної групи.

У професійно-технічних навчальних закладах сільськогосподарського профілю план повинен передбачати таку послідовність і строки проведення робіт на машинах, які б відповідали періодам виконання сільськогосподарських робіт і корегувались з урахуванням природних умов.

2.2.9. План уроку виробничого навчання складається майстром виробничого навчання відповідно до навчальної програми на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях училища або на виробництві.

План уроку є робочим документом майстра виробничого навчання, обов’язкова форма його не встановлюється.

Під час виробничої практики учнів майстер виробничого навчання розробляє план роботи на день.

У дні, коли закріплена група проходить теоретичні заняття, майстри виробничого навчання працюють за індивідуальними планами роботи, які погоджуються зі старшим майстром.

2.3. Відповідно до навчального плану розробляється розклад занять. Він включає теоретичне та виробниче навчання в групах на кожний день тижня. У розкладі визначено час, місце, предмет, з якого проводяться заняття в данній групі, та прізвища педагогів, що їх проводять. Розклад занять установлює загальний режим навчання: початок та кінець кожного уроку.

Розклад занять складається під керівництвом заступника директора і затверджується не пізніше як за тиждень до початку навчання директором навчального закладу.

Розклад занять повинен забезпечувати рівномірний розподіл навчального навантаження учнів, збереження працездатності протягом робочого дня, тижня, навчального року.

3. Організація навчального процесу

3.1. Організація навчального процесу здійснюється з урахуванням вимог нормативних та навчально-методичних документів з професійно-технічної та середньої освіти. Зміст навчального процесу і терміни навчання визначаються робочими навчальними планами та програмами.

3.2. Професійно-технічна освіта може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку.

Природничо-математична, гуманітарна, загальнотехнічна, професійно-теоретична підготовка здійснюється в спеціальних навчальних кабінетах, аудиторіях, лабораторіях.

3.3. Основними формами теоретичної підготовки є:

різні типи уроку;

виконання учнями індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, випускна та проміжна етапна кваліфікаційна робота, дипломний проект);

інші форми організації теоретичного навчання.

3.4. Чисельність навчальних груп теоретичної підготовки 25 — 30 чоловік. Навчальні групи з професій художніх промислів і ремесел та на вищому ступені вищих професійних училищ під час вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін поділяються на дві підгрупи.

Якщо на предмети загальнотехнічного та спеціального циклів передбачені лабораторно-практичні заняття, то вони проводяться у спеціальних лабораторіях. При цьому навчальна група поділяється на дві підгрупи. Заняття, як правило, проводять викладачі спеціальних предметів. Залежно від кількості устаткування підгрупа поділяється на ланки. Кожна ланка забезпечується робочим місцем та інструктивно-технологічною документацією. Переміщення учнів за робочими місцями здійснюється відповідно до графіка, розробленого викладачем та затвердженого заступником директора. За наявності достатньої кількості однотипного устаткування заняття в підгрупі можуть проводитися з індивідуальним виконанням завдань одночасно всіма учнями.

3.5. Практична підготовка проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг за такими формами:

урок виробничого навчання в навчальному закладі;

урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг;

виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг;

переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг;

інші форми професійно-практичної підготовки.

3.6. Практична підготовка учнів здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з Законом України «Про освіту «.

3.7. Виробниче навчання включає:

навчання учнів у навчально-виробничих майстернях, дільницях, на полігонах, де учні послідовно набувають первинних навичок виконання робіт;

навчання учнів безпосередньо на підприємствах, будівельних об’єктах, полях, фермах, де учні в складі навчальних груп, учнівських бригад під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють одержані первинні навички та професійні вміння, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають потрібних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені навчальними планами.

У разі неможливості допуску учнів до виконання робіт на діючих машинах та обладнанні (деякі категорії машиністів, ремонтників та інших робітників у хімічній та металургійній промисловості, на енергетичних та інших підприємствах) виробниче навчання організовується шляхом навчання безпосередньо на виробництві під керівництвом майстрів виробничого навчання та відповідних спеціалістів підприємств.

Під час навчання учнів водінню автотракторних засобів заняття слід проводити на учбових полігонах, обладнаних у відповідності із затвердженими нормативами. Заняття проводяться згідно з графіком, складеним майстром виробничого навчання групи та затвердженим заступником директора професійно-технічного навчального закладу.

3.8. Виробниче навчання проводиться в групах чисельністю 12 — 15 чол., а з професій художніх промислів і ремесел, закрійників і перукарів вищої кваліфікації та на вищому ступені вищих професійних училищ — чисельністю 6 — 8 чол.

3.9. Форма організації виробничого навчання обирається навчальним закладом у залежності від особливості професії за умови повного виконання навчальних планів та програм.

3.10. Виробнича практика учнів організовується і проводиться згідно з чинним законодавством.

3.11. Фізична підготовка проводиться у спеціальних приміщеннях, спортивних залах, на спортивних майданчиках, стадіонах у формі уроку фізичного виховання та в позаурочний час у спортивних секціях.

4. Облік навчальної роботи

4.1. Основними документами обліку навчальної роботи в професійно-технічному навчальному закладі є журнали теоретичного і виробничого навчання установленої форми, в яких викладачі та майстри виробничого навчання здійснюють облік успішності, поведінки учнів, відвідування ними занять та виконання навчальних програм.

Журнали обліку навчальної роботи є звітно-фінансовими документами і підлягають відповідному оформленню і зберіганню.

4.2. Для обліку виконання планів і програм у журналах теоретичного та виробничого навчання викладачі та майстри роблять записи про дату і зміст проведених занять (робіт), виконаних учнями, час, витрачений на кожну тему (роботу). У журналах теоретичного навчання записуються контрольні і лабораторно-практичні роботи, екскурсії та інші види навчальної роботи, а також консультації, домашні завдання. Під час виробничої практики кожний учень веде щоденник (додаток 6).

4.3 Облік успішності здійснюється з метою визначення рівня засвоєння учнями знань у відповідності з вимогами навчальних програм, підготовленості до самостійного виконання робіт. Знання, уміння та навички учнів оцінюються балами: «5» (відмінно), «4» (добре), «3» (задовільно), «2» (незадовільно) і заносяться до журналів теоретичного та виробничого навчання.

4.4. Облік успішності учнів з теоретичного навчання здійснюється викладачами за підсумками поточних оцінок, заліків та екзаменів. Поточні оцінки успішності визначаються шляхом перевірки та оцінки якості знань учнів на підставі усних та письмових відповідей, виконаних домашніх завдань, лабораторних та практичних робіт, проведених контрольних робіт з вивченого матеріалу.

4.5. Успішність учнів за півріччя (семестр) визначається поточними оцінками. Річні оцінки виставляються на основі рівня знань, умінь і навичок учнів, визначеного за півріччя.

Підсумкова оцінка з предмета виставляється на підставі річних та екзаменаційних оцінок. З предметів, що не виносяться на екзамени, підсумковими є річні оцінки.

Не може бути виставлена підсумкова оцінка «5» (відмінно), якщо на екзамені учень одержав іншу оцінку.

Підсумкова оцінка не може бути позитивною, якщо екзаменаційна оцінка «2» (незадовільно).

4.6. Оцінки успішності з виробничого навчання за півріччя (семестр) та рік виставляються на підставі поточних оцінок знань, умінь і навичок учнів, перевірочних і контрольних робіт.

Поточні оцінки успішності визначає майстер виробничого навчання за підсумками кожного виконаного учнями навчально-виробничого завдання, а також шляхом спостереження за правильністю виконання прийомів, організацією і культурою праці, за використанням обладнання, інструментів, пристосувань та виконанням вимог безпеки праці.

4.7. Поведінка учнів оцінюється як зразкова, задовільна, незадовільна. Поведінку кожного учня оцінює майстер виробничого навчання спільно з класним керівником на підставі виконання учнем обов’язків, зазначених у статуті навчального закладу.

Остаточне рішення про незадовільну поведінку кожного учня персонально ухвалюється педагогічною радою професійно-технічного навчального закладу.

4.8. З метою визначення досягнутих рівнів професійної кваліфікації учнів на окремих етапах навчання, визначених навчальним планом, проводиться поетапна атестація, за наслідками якої їм присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія).

Учні, які не були атестовані за будь-яких причин, можуть бути допущені до атестації повторно у визначений наказом по училищу термін.

Атестаційна комісія створюється під керівництвом заступника директора наказом по училищу не пізніше ніж за 10 днів до початку її роботи. До складу комісії входять викладачі загальнотехнічних та спеціальних предметів, майстри виробничого навчання, представники підприємств — замовників кадрів, а з професій, пов’язаних з роботами на об’єктах, що перебувають під наглядом спеціальних державних органів, — представники відповідних організацій. У разі потреби можуть створюватись декілька комісій.

Результати поетапної атестації заносяться до протоколу та залікової книжки учня. На основі результатів атестації комісія надає педагогічній раді свої пропозиції про переведення учнів на наступний курс, відрахування учнів та їх працевлаштування.

5. Контроль за навчально-виробничим процесом

5.1. Професійно-технічні навчальні заклади, органи управління освітою, засновники організовують та здійснюють поточний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь та навичок учнів, їх кваліфікаційну атестацію.

Поточний контроль передбачає: поурочне опитування учнів, контрольні та перевірочні роботи, тематичне тестування та інші форми контролю, що не суперечать етичним та медико-педагогічним нормам.

Педагогічні працівники, органи управління освітою, засновники самостійно обирають форму поточного контролю знань, умінь та навичок учнів.

Проміжний контроль передбачає: семестрові заліки; семестрові іспити; річні підсумкові заліки; річні підсумкові іспити; кваліфікаційний іспит (поетапну атестацію); індивідуальні завдання.

Вихідний контроль передбачає: кваліфікаційну пробну роботу; державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, проекту.

Форми та періодичність проміжного та вихідного контролю визначаються навчальним планом.

Дотримання зазначених у навчальному плані конкретних форм проміжного і вихідного контролю та їх періодичність є обов’язковими.

5.2 Керівники професійно-технічного навчального закладу, органи управління освітою, засновники обирають форми та методи контролю за якістю виконання педагогічними працівниками навчальних планів і програм, науково-методичного рівня викладання, комплексно-методичного забезпечення та використання передового педагогічного досвіду.

Контроль навчальної роботи викладачів та майстрів виробничого навчання у навчальному закладі здійснюють директор, його заступники та старший майстер. Він здійснюється у відповідності з графіком училищного контролю, який складається заступником директора на півріччя. Графіком визначаються терміни проведення контрольних робіт та відповідальні за їх проведення.

5.3. Для вивчення якості проведення занять майстрами виробничого навчання та викладачами керівники професійно-технічного навчального закладу проводять контрольні роботи з метою визначення рівня знань, умінь та навичок учнів з окремих тем програми. На основі підсумків проведення контрольних робіт у декількох групах визначається рівень проведення занять педагогічним працівником та його педагогічної майстерності. У разі виявлення низького рівня знань учнів, які були охоплені перевіркою, керівники навчального закладу визначають якість виконання педагогічним працівником навчальних планів та програм, науково-методичний рівень викладання предмета, організація індивідуальної роботи з учнями, комплексно-методичне забезпечення, використання передового педагогічного досвіду. Результати вивчення розглядаються на засіданні педагогічної ради та враховуються при атестації педагогічного працівника.

Рішення атестаційної комісії є підставою для присвоєння педагогічному працівникові відповідної категорії або звільнення його з роботи в порядку, передбаченому законодавством.

5.4. Для здійснення планового контролю навчальної роботи викладачами та майстрами виробничого навчання розробляються пакети контрольних робіт, які розглядаються методичною комісією та затверджуються заступником директора професійно-технічного навчального закладу.

6. Організація проведення екзаменів та заліків з предметів теоретичного навчання, фізичної культури та перевірочних робіт виробничого навчання

6.1. Екзамени та заліки з предметів теоретичного навчання є формою проміжного чи вихідного контролю знань учнів. Вони проводяться з предметів та в терміни, що передбачені навчальними планами.

6.2. До екзаменів з теоретичного навчання допускаються учні, які встигають з усіх предметів і мають зразкову та задовільну поведінку.

6.3. За рішенням педагогічної ради професійно-технічного навчального закладу до екзаменів як виняток можуть бути допущені учні, які мають не більше двох незадовільних річних оцінок з будь-яких предметів теоретичного навчання, а також учні невипускних груп, які мають оцінку з поведінки «незадовільно».

6.4. Учні, які допущені педагогічною радою до екзаменів як виняток і мають підсумкові річні оцінки «2» (незадовільно) з предметів, що виносяться на екзамени, складають екзамени з цих предметів у терміни, встановлені для повторних екзаменів.

6.5. Учні, які допущені педагогічною радою до екзаменів як виняток і мають річні оцінки «2» (незадовільно) з предметів, що не виносяться на екзамени, отримують з цих предметів індивідуальні завдання і складають заліки в терміни, встановлені для повторних екзаменів (заліків).

6.6. До екзамену з предмету «Фізична підготовка» допускаються учні основної медичної групи, які опанували встановлену програму і виконали передбачені навчальні нормативи.

6.7. Порядок звільнення учнів від екзаменів з предметів теоретичного курсу:

6.7.1. Устигаючі учні за станом здоров’я можуть бути звільнені від перевідних і випускних екзаменів згідно з наказом Міністерства освіти України та Міністерства охорони здоров’я України від 29 січня 1996 року N 25/20, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.06.96 N 98/1123.

Підставою для звільнення від екзаменів є:

заява батьків учня або осіб, які їх замінюють;

довідка лікарсько-контрольної комісії, завірена печаткою лікувальної установи.

6.7.2. Від перевідних та випускних екзаменів звільняються жінки — учениці професійно-технічних навчальних закладів, які перебувають у декретній відпустці у зв’язку з вагітністю, родами і доглядом за дитиною. У такому випадку підставою для звільнення є довідка, видана жіночою консультацією.

6.7.3. Від перевідних та випускних екзаменів з відповідного предмета звільняються призери обласних (міст Києва і Севастополя) та учасники всеукраїнських і міжнародних учнівських олімпіад.

6.7.4. В особливих випадках, крім наведених вище (участь у змаганнях, конкурсах, виставках, що мають статус міжнародних і проходять у період екзаменів, стихійного лиха тощо), від перевідних і випускних екзаменів учні звільняються за рішенням міністерств освіти і охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і охорони здоров’я обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій.

6.7.5. На підставі поданих документів директор професійно-технічного навчального закладу видає відповідний наказ.

6.7.6. Призери всеукраїнських та учасники міжнародних конкурсів професійної майстерності за їх бажанням можуть бути звільнені від виконання пробних кваліфікаційних робіт при проведенні поетапної атестації.

6.8. Перевірочні роботи з виробничого навчання плануються і проводяться майстром виробничого навчання під керівництвом заступника директора (старшого майстра) в кожній навчальній групі у відповідності з програмою виробничого навчання в терміни, передбачені поетапною атестацією за рахунок навчального часу.

6.9. План проведення перевірочних робіт, їх зміст за професіями розробляється старшим майстром спільно з майстрами виробничого навчання, розглядається відповідною методичною комісією та затверджується директором професійно-технічного навчального закладу.

6.10. Під час оцінки перевірочної роботи визначаються вміння учнів застосовувати одержані знання на практиці, враховуються якість роботи і продуктивність праці, виконання технологічної дисципліни, правильність виробничих прийомів, уміння користуватися обладнанням, пристроями, виконання правил охорони праці.

6.11. У випадках, коли робота учнів здійснюється у режимі обслуговування промислових агрегатів, виробничих дільниць і ін., оцінка перевірочних робіт визначається шляхом нагляду за виконанням учнем відповідних операцій, опитуванням в усній формі та перевірки письмового звіту про виконання завдання.

6.12. Якщо із загальнотехнічних і спеціальних предметів екзамени не передбачені, то викладач проводить залік. Час на проведення заліків виділяється за рахунок кількості годин, відведених на вивчення предмета.

6.13. Екзамени з предметів теоретичного навчання приймаються комісіями, які затверджуються наказом директора професійно-технічного навчального закладу не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменів, у складі голови (директор, заступник директора), викладача з предмета та асистента-викладача того ж або спорідненого предмета. У разі потреби в якості асистентів можуть бути запрошені викладачі відповідних предметів з інших навчальних закладів.

6.14. У професійно-технічних навчальних закладах, що працюють з вищими навчальними закладами у складі навчальних чи навчально-виробничих комплексів або за угодами з цими закладами, екзаменаційні комісії можуть створюватися спільно з вищими навчальними закладами.

6.15. З предметів професійно-технічного циклу та фізичної підготовки екзамени приймає викладач відповідного предмета. Асистентом у даному випадку може бути викладач, що веде відповідний предмет в інших групах або майстер виробничого навчання іншої групи.

6.16. Оплата за екзамени викладачам і асистентам здійснюється за години фактичної роботи з розрахунку не більше 6 годин кожному (всього 12 годин) за одну групу з даного предмета.

6.17. Екзамени і консультації проводяться згідно із затвердженим директором розкладом, який доводиться до відома учнів (вивішується) не пізніше ніж за 10 днів до початку екзаменів. У розкладі передбачаються перерви між екзаменами з урахуванням обсягу і складності предметів, але не менше 2 днів.

6.18. Викладач повинен підготувати навчальний кабінет і підібрати потрібні для екзамену навчально-наочні посібники, обладнання, зразки виробів, схеми, моделі, довідники, словники, навчальні і технологічні карти та інші матеріали, що не мають розгорнутого тексту, формул, відповідей на питання.

Викладач з фізичної підготовки повинен підготувати спортивний зал, майданчики та бігові доріжки, обладнання, інвентар для проведення екзамену.

6.19. Усні та письмові екзамени складаються учнями професійно-технічних навчальних закладів за екзаменаційними білетами.

6.20. Тексти для проведення екзаменів з української мови, літератури, письмових завдань з математики готують обласні (міські) управління освіти і видають директору навчального закладу не пізніше ніж за день до початку екзамену.

6.21. Пакети з темами творів (диктантів, переказів) розкриваються головою екзаменаційної комісії у присутності членів комісії та учнів у день екзамену безпосередньо перед його початком.

Пакети з варіантами письмових завдань з математики можуть розкриватися головою екзаменаційної комісії у присутності її членів за 1 годину до початку екзамену.

6.22. Екзамени із спеціальних та загальнотехнічних предметів проводяться за білетами, які складає викладач. Білети розглядаються відповідною методичною комісією і затверджуються директором навчального закладу.

6.23. Додатки до білетів (екзаменаційні матеріали) готуються викладачами відповідних предметів, розглядаються методичними комісіями і затверджуються директором навчального закладу за два тижні до початку екзаменів. Для паралельних груп складаються різні варіанти додатків до екзаменаційних білетів.

6.24. Рішення прикладів і задач, що зазначені в додатках до білетів, повинні бути виконані викладачами в окремих зошитах і використовуватися тільки членами екзаменаційної комісії для оперативної перевірки правильності виконання завдань учнями.

6.25. У професійно-технічних навчальних закладах, що працюють з вищими навчальними закладами у складі навчальних або навчально-виробничих комплексів, дозволяється поєднувати випускні екзамени з теоретичного навчання із вступними екзаменами до вищого навчального закладу.

6.26. Письмові екзамени починаються о 9 годині. Робота виконується учнями на аркушах зі штампом навчального закладу. Роботи, виконані на аркушах без згаданого штампу, вважаються недійсними. На виконання твору та для письмового екзамену з математики учням відводиться 4, на переказ — 3, диктант — 1 астрономічна година підряд.

6.27. Учні, які виконали письмову роботу, здають її екзаменаційній комісії разом з чернеткою, учні, які не закінчили роботу у визначені терміни, здають її незакінченою.

6.28. Письмові екзаменаційні роботи перевіряються в приміщенні закладу освіти викладачами і членами екзаменаційної комісії. Якщо перевірка не закінчена у відведений на це час, то роботи здаються на зберігання директорові навчального закладу.

6.29. Під час проведення усних екзаменів навчальна група поділяється на дві підгрупи, які складають екзамен в один день. Кожній підгрупі пропонується повний комплект білетів і додатки до них. Білети, за якими були опитані учні, не можуть бути використані повторно в одній і тій же підгрупі.

6.30. Під час обдумування (протягом 15 — 20 хвилин) відповіді на білет в аудиторії одночасно можуть перебувати 4 — 5 учнів. Якщо учень не в змозі дати відповідь на питання, зазначені в білеті, йому дозволяється взяти інший білет, але при цьому знижується оцінка на один бал.

6.31. На екзаменах учням дозволяється користуватися картами, довідниками та іншими матеріалами, які не містять у собі розгорнутого тексту.

6.32. На усному екзамені члени комісії вислуховують відповіді учнів на питання, зазначені в білеті, не перериваючи його і не допомагаючи навідними запитаннями. Додаткові запитання в разі потреби для точного і об’єктивного уявлення про знання учня можуть бути задані тільки в межах програми після закінчення відповіді.

Відповідь на питання не обов’язково вислуховувати до кінця, якщо хід відповіді дає змогу зробити висновок про відмінні знання учня.

6.33. У разі грубого порушення учнем установленого порядку поводження на екзаменах він позбавляється права складати екзамен. Питання про складання екзамену в інший час вирішується директором навчального закладу.

6.34. Письмові роботи та усні відповіді учнів на екзаменах оцінюються балами «5», «4», «3», «2». За екзаменаційний твір чи переказ виставляються дві оцінки:

за зміст викладу (оцінка з літератури);

за мовне оформлення і грамотність (оцінка з мови).

На твір (переказ), оцінений балом «5» або «2», дається коротка рецензія. Якщо за зміст викладу «задовільно», а за мовне оформлення і грамотність «незадовільно», то учень на повторному екзамені пише диктант. Якщо за зміст викладу «незадовільно», то учень на повторному екзамені пише твір (переказ).

Теми твору (переказу) або тексти диктантів для повторних екзаменів готують обласні (міські) управління освіти.

6.35. Після проведення усного або письмового екзамену з предмета всім учням виставляються екзаменаційні та підсумкові оцінки, які заносяться до протоколу встановленого зразка (додаток 6), журналу обліку теоретичного навчання, зведену відомість та залікову книжку учня.

6.36. У разі незгоди між членами комісії при визначенні екзаменаційної та підсумкової оцінки знань та навичок учня рішення приймається більшістю голосів з обов’язковим записом у протоколі особистого рішення члена комісії, який не згодний з рішенням більшості.

При незгоді голови комісії з рішенням більшості її членів, рішення про оцінку приймається обласним (місцевим) органом управління професійно-технічною освітою протягом 10 днів.

6.37. Оцінки, одержані на усних екзаменах та після виконання вправ з фізичної підготовки, доводяться до відома учнів після закінчення екзамену в групі, а оцінки з письмових екзаменів — після перевірки письмових робіт, на яку відводиться не більше 10 днів.

6.38. Учні, які захворіли в період екзаменів і видужали до їх закінчення, за рішенням директора навчального закладу складають пропущені екзамени в інші терміни.

6.39. В особливих випадках (переїзд на нове місце проживання учня та інше) професійно-технічному навчальному закладу, з дозволу обласного (місцевого) органу управління професійно-технічною освітою, на прохання батьків та учня, надається право проводити екзамени та заліки раніше передбачених навчальними планами термінів і вирішувати питання про переведення або випуск учня.

6.40. Після закінчення екзаменів педагогічна рада професійно-технічного навчального закладу обговорює їх підсумки і приймає рішення про переведення учнів на наступний курс чи про допуск учнів до державних кваліфікаційних екзаменів.

6.41. Усі письмові екзаменаційні роботи учнів і матеріали, за якими проводились усні екзамени, зберігаються у навчальному закладі не менше одного року.

Звіти екзаменаційних комісій про проведення екзаменів, заліків і екзаменаційні протоколи зберігаються у навчальному закладі 5 років, після чого здаються до державного архіву.

7. Проведення повторних екзаменів та заліків

7.1. Повторні екзамени проводяться для учнів, які одержали незадовільні оцінки на екзаменах не більш як з двох предметів. Організація і проведення повторних екзаменів повинна повністю відповідати організації основних екзаменів.

7.2. Повторні заліки для учнів, які одержали незадовільні річні оцінки з предметів, що не виносяться на екзамени, як правило, проводяться викладачем, у якого навчався учень. Завдання даються за всією програмою або за окремими розділами курсу, які не опанував учень.

7.3. Учні невипускних груп професійно-технічних навчальних закладів складають повторні екзамени і заліки до 15 вересня наступного навчального року. У ці самі терміни складають екзамени і заліки учні, які не складали екзаменів з групою через хворобу та з інших поважних причин.

7.4. Учні випускних груп державних професійно-технічних навчальних закладів складають повторні екзамени і заліки до 1 липня в терміни, що встановлюються місцевим органом управління професійно-технічною освітою.

7.5. Учні випускних груп, які не склали повторних екзаменів або заліків з загальнотехнічних чи спеціальних предметів, не допускаються до державних кваліфікаційних випускних екзаменів і рішенням педагогічної ради відраховуються із закладу освіти. Рішення педагогічної ради затверджується наказом директора і протягом 3-х днів доводиться до учнів та їх батьків.

7.6. Учні, які відраховані з навчального закладу, отримують довідку встановленого зразка і направляються для роботи на виробництво чи в сферу послуг. Їм надається право складати екзамени і заліки не раніше шести місяців з дня відрахування з училища. Результати таких екзаменів оформлюються окремим протоколом.

8. Переведення учнів на наступний курс навчання

8.1. Переведення учнів на наступний курс проводиться за результатами підсумкових оцінок, які виставляються за теоретичне, виробниче навчання та поведінку.

На наступний курс переводяться учні, які мають зразкову чи задовільну поведінку, позитивні підсумкові оцінки з усіх предметів теоретичного та виробничого навчання.

8.2. Учні, які мають підсумкову річну оцінку за поведінку «незадовільно», як виняток, рішенням педагогічної ради можуть бути переведені на наступний курс умовно.

При повторному одержанні підсумкової річної оцінки з поведінки «незадовільно», а також у випадках систематичного порушення статуту професійно-технічного навчального закладу, правил внутрішнього розпорядку педагогічна рада розглядає застосування заходів впливу, в тому числі і виключення із закладу освіти.

8.3. Учні, які не допущені до екзаменів, або ті, що не склали повторні екзамени та заліки у встановлені терміни, рішенням педагогічної ради відраховуються з професійно-технічного навчального закладу.

9. Організація проведення державних випускних кваліфікаційних екзаменів та кваліфікаційної атестації учнів

9.1. Державні випускні кваліфікаційні екзамени — це завершальний ступінь навчального процесу. Вони проводяться державною кваліфікаційною комісією з метою визначення рівня кваліфікації та підготовки випускників до самостійної роботи з обраної професії чи спеціальності.

9.2. До складання державних випускних кваліфікаційних екзаменів допускаються учні, які закінчили повний курс навчання і мають позитивні підсумкові оцінки з усіх навчальних предметів, виробничого навчання та практики.

9.3. Учні, які з різних причин не завершили повного курсу навчання, але за результатами поетапної атестації здобули відповідну кваліфікацію, мають право на достроковий випуск та одержання свідоцтва про рівень кваліфікації. При цьому результати поетапної атестації розглядаються та затверджуються державною кваліфікаційною комісією.

На прохання учня, який достроково випускається та бажає поліпшити кінцеві результати поетапної атестації, за рішенням педагогічної ради, затвердженим наказом по училищу, державна кваліфікаційна комісія може провести відповідні кваліфікаційні екзамени.

9.4. Учням випускних груп, з метою одержання більш високої підсумкової оцінки, згідно з рішенням педагогічної ради, на основі особистої заяви учня та за умови додаткової підготовки, може бути наданий дозвіл на перескладання усного іспиту або заліку не більш ніж з одного предмета, що вивчається на першому або другому курсі:

9.5. Державні випускні кваліфікаційні екзамени включають:

9.5.1. кваліфікаційну пробну роботу;

9.5.2. письмову екзаменаційну роботу (або творчу роботу, що її замінює);

9.5.3. дипломний проект (для випускників вищого ступеня вищого професійного училища);

9.5.4. екзамен або захист дипломної роботи в межах вимог кваліфікаційних характеристик.

9.6. Перелік і зміст кваліфікаційних пробних робіт визначається майстром виробничого навчання під керівництвом старшого майстра, погоджується з керівниками відповідних підрозділів підприємств, розглядається методичними комісіями та затверджується заступником директора.

9.7. Кваліфікаційні пробні роботи виконуються учнями на самостійних робочих місцях у цехах підприємств, учбових господарствах, полігонах, де вони проходять виробничу практику. Кваліфікаційні пробні роботи з дозволу місцевого органу професійно-технічної освіти можуть виконуватися в учбових майстернях закладу освіти.

9.8. Для проведення кваліфікаційних пробних робіт підбираються характерні для даної професії і підприємства-замовника кадрів роботи і вироби відповідно до рівня кваліфікації, передбаченого кваліфікаційною характеристикою, технологічними вимогами, які діють на даному підприємстві.

9.9. З професій сільського господарства, будівництва, вугільної, гірничої та інших галузей, пов’язаних з обслуговуванням машин і механізмів, кваліфікаційна пробна робота включає самостійне виконання практичних робіт на відповідних машинах, налагодження, регулювання і ремонт машин в обсязі вимог, передбачених кваліфікаційною характеристикою.

9.10. Учні, які навчаються суміжним та інтегрованим професіям, кваліфікаційну пробну роботу виконують окремо з кожної професії (спеціалізації). Рівень кваліфікації повинен відповідати рівню, зазначеному в кваліфікаційній характеристиці.

9.11. Учням, які мають оцінку «відмінно» із спеціальних предметів, виробничого навчання і систематично виконують у період практики встановлені виробничі завдання, може бути запропонована кваліфікаційна пробна робота складністю на вищий рівень кваліфікації.

9.12. Підготовку машин, обладнання, робочих місць, матеріалів, інструментів, документації, забезпечення виконання норм і правил охорони праці під керівництвом старшого майстра здійснюють майстри виробничого навчання разом з відповідними працівниками підприємств.

9.13. Учням повідомляються порядок і умови виконання кваліфікаційної пробної роботи, видається потрібна технічна документація (креслення, технічні вимоги і т. ін.), а також наряд на виконання роботи із зазначенням розряду робіт, норми часу та ін. Виконання кваліфікаційної пробної роботи проводиться під наглядом майстра виробничого навчання та інженерно-технічних працівників підприємств-замовників кадрів.

9.14. При оцінюванні кваліфікаційної пробної роботи враховуються кінцевий результат виконання завдання, а також уміння та навички учнів правильно виконувати прийоми роботи, застосовувати передові методи праці, налагоджувати, обслуговувати і регулювати машини та обладнання, використовувати інструменти, дотримуватися правил безпеки праці, правильно планувати свою роботу і організовувати робоче місце, запобігати нераціональним витратам матеріалів та енергетичних ресурсів.

Кваліфікаційна пробна робота вважається зарахованою за умови, що завдання виконано у відповідності з технічними та технологічними вимогами і в заданий час.

9.15. З професій, які пов’язані з обслуговуванням машин, агрегатів, установок, технологічних ліній або виробничих дільниць, і з інших професій, з яких не може бути встановлений конкретний зміст кваліфікаційної пробної роботи, рівень кваліфікації учнів визначається майстрами виробничого навчання разом з представниками підприємств-замовників на підставі виробничих показників, досягнутих ними під час виробничої практики, а також шляхом безпосередньої перевірки підготовленості учнів до самостійної роботи на робочому місці.

9.16. Теми письмових екзаменаційних робіт або заміна їх на виготовлення виробу, іншої творчої роботи повинні відповідати змісту виробничої практики учнів, обсягу знань, умінь і навичок, передбачених навчальними програмами і кваліфікаційною характеристикою.

9.17. Учні вищих професійних училищ під час завершення навчання за вищим ступенем після виконання кваліфікаційних (пробних) робіт для одержання кваліфікації молодшого спеціаліста захищають дипломний проект. Обсяги дипломних проектів визначаються відповідними методичними комісіями.

9.18. Термін зберігання у професійно-технічних навчальних закладах виконаних письмових екзаменаційних робіт, звітів про виробничу практику та дипломних проектів — один рік.

9.19. Кваліфікаційна атестація учнів здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у галузі професійно-технічної освіти згідно з Законом України «Про професійно-технічну освіту».

9.20. Перед початком державних кваліфікаційних екзаменів проводяться збори, на яких учням пояснюється порядок проведення екзаменів, вимоги до пробних кваліфікаційних робіт, порядок визначення рівня кваліфікації.

9.21. Майстер виробничого навчання забезпечує отримання від підприємств (організацій), де учні проходили практику, виробничих характеристик на кожного учня групи, готує зведену відомість підсумкових оцінок успішності учнів з усіх предметів навчального плану, щоденники обліку виконання учбово-виробничих робіт, наряди на виконані кваліфікаційні пробні роботи, матеріали, які характеризують рівень підготовки кожного учня.

Не пізніше ніж за 3 дні до початку роботи державної кваліфікаційної комісії згадані документи подаються до учбової частини навчального закладу.

9.22. Засідання комісії з кваліфікаційної атестації учнів та присвоєння їм кваліфікації проводяться у спеціально підготовлених приміщеннях, оснащених наочними посібниками, приладами, моделями, макетами.

9.23. Вищий рівень кваліфікації може встановлюватися учням, які:

9.23.1. Були призерами обласних (міських) та учасниками всеукраїнських і міжнародних учнівських конкурсів професійної майстерності;

9.23.2. Виконали кваліфікаційні пробні роботи підвищеної складності в установлений нормами час, забезпечивши високу якість продукції, і досягли підвищених виробничих показників згідно з нормативами (посадовими інструкціями), діючими на підприємстві, та отримали виробничу характеристику з відмінним відгуком про роботу за період виробничої практики і мають оцінку «5» (відмінно) за усні відповіді (захист дипломного проекту) на державному кваліфікаційному екзамені.

9.24. Учням, які не склали державних випускних кваліфікаційних екзаменів, надається змога, не раніше ніж через шість місяців, складати екзамени повторно. Допуск до екзаменів дозволяється директором професійно-технічного навчального закладу на підставі письмової заяви і позитивної характеристики з місця роботи.

9.25. Протоколи державних випускних кваліфікаційних екзаменів та зведені відомості підсумкових оцінок підлягають постійному зберіганню у професійно-технічному навчальному закладі.

10. Документи про професійно-технічну та середню освіту

10.1. Кожний ступінь та форма навчання мають свою завершеність і підтверджуються видачею документа відповідного зразка.

10.2. Випускнику професійно-технічного навчального закладу, якому присвоєно кваліфікацію «кваліфікований робітник», видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Випускникам професійно-технічного навчального закладу, які навчалися з професій, пов’язаних з транспортними засобами та з роботами на об’єктах, що перебувають під наглядом спеціальних державних органів, разом з дипломом видається посвідчення встановленого зразка.

10.3. Випускнику професійно-технічного навчального закладу, який здобув повну загальну середню освіту, видається відповідний документ про середню освіту встановленого зразка.

10.4. Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, видається свідоцтво про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

10.5. Випускнику вищого професійного училища, якому присвоєно кваліфікацію «молодший спеціаліст», видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

10.6. Диплом кваліфікованого робітника та молодшого спеціаліста з відзнакою видається випускникам професійно-технічних навчальних закладів, які мають із спеціальних предметів, виробничого навчання і не менше як 75 відсотків з інших предметів, зазначених у навчальному плані, підсумкову оцінку «5» (відмінно), а з решти предметів — оцінку «4» (добре) та склали державний кваліфікаційний екзамен або захистили дипломний проект з оцінкою «5» (відмінно) і мали зразкову поведінку.

10.7. За зразкове ставлення до навчання й виняткові його результати випускникові професійно-технічного навчального закладу, який здобув повну загальну середню освіту, може присуджуватися золота медаль «За особливі успіхи у навчанні» або срібна медаль «За успіхи у навчанні».

10.8. Учням, які не завершили повного курсу навчання у професійно-технічному навчальному закладі; не завершили навчання на першому ступені у вищому професійному училищі і в обох випадках не пройшли поетапної атестації, видається довідка встановленого зразка (додаток 7).

10.9. Учням професійно-технічних навчальних закладів, які навчались у групах з отриманням повної загальної середньої освіти, але не отримали її, видається довідка про успішність із загальноосвітніх предметів (додаток 8), в якій вказуються предмети, кількість годин та оцінки, в тому числі і незадовільні.

search.ligazakon.ua

Популярное:

  • Образец журнала приказов на командировку Журнал учета работников, выбывающих в служебные командировки Формат: 210 х 288 (вертикальный) 64 страницы, пронумерованы Бумага: белая, высокого качества Обложка: золотистый картон Съемная обложка из прозрачного ПВХ Журнал […]
  • Упразднение пенсий с 15 октября Рада одобрила закон о пенсионной реформе на Украине Рада одобрила закон о пенсионной реформе на Украине Парламент Украины одобрил закон о пенсионной реформе, принятие которой является одним из требований для получения […]
  • Льготы на детей по подоходному налогу 2014 Стандартный вычет на ребенка внешнему совместителю Работник вправе обратиться с заявлением на получение стандартного вычета по НДФЛ на детей к любому работодателю - источнику выплаты дохода независимо от вида заключенного […]
  • Пособие на детей старше полутора лет Пособие на детей старше полутора лет Рубрику ведет кандидат экономических наук Руководитель Центра по изучению проблем народонаселения экономического факультета МГУ Валерий ЕЛИЗАРОВ Как развивалась система экономической […]
  • Заявление уэк образец Обсуждения Отказ от УЭК ( НОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ!) 885 сообщений ОТКАЗ ЗА СЕБЯ И РЕБЕНКА:кому___________________________________________ Заявление об отказе от выпуска и получения УЭК.Я, _ФИО_, гражданин (-ка) РФ, реализуя своё право, […]
  • Сроки уплата налогов за 1 квартал 2018 Срок уплаты налогов в 2018 году: таблица для юридических лиц Какие сроки уплаты налогов в 2018 году юридическими лицами? Перечисление до какой даты позволяет считать налог уплаченным? Мы подготовили таблицу со сроками уплаты […]
  • Справка о пенсии по инвалидности Какие нужны документы для оформления пенсии по инвалидности? Существует три вида пенсий по инвалидности (п. 2 ст. 6 Закона от 28.12.2013 N 400-ФЗ; пп. 3, 5 п. 1, п. 6 ст. 5 Закона от 15.12.2001 N 166-ФЗ): страховая пенсия по […]
  • Вологодская область нотариусы Нотариусы Вологда Ниже представлен список нотариусов в выбранной категории. Чтобы посмотреть подробную информацию по конкретному нотариусу, кликните по ФИО нотариуса. Нотариус Гисматулина Ольга Рафаиловна Телефон: +7(8172)757686 […]