Закон про мисцеви вибори 2018

О внесении изменений в Закон Украины «О местных выборах» (относительно создания на законодательном уровне квалификационных требований к кандидату в депутаты местного совета)

вноситься Народним депутатом України С. В. Шаховим (посв. 455)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо створення на законодавчому рівні кваліфікаційних вимог до кандидата в депутати місцевої ради)

Верховна Рада України постановляє:

I. Статтю 9 Закону України «Про місцеві вибори» (Право бути обраним) доповнити частиною третьою та викласти в наступні редакції:

II. Доповнити та внести зміни до статті 38 Закону України «Про місцеві вибори» (Умови реєстрації кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі), та викласти їх в наступній редакції:

«1. після слів «… кандидатів у депутати місцевої організації партії,» доповнити наступним змістом: «за умови успішного проходження тестування на знання Конституції України та законів України зазначених у статті 9 цього Закону,» та отримання таких документів:

2. Доповнити статтю 38 Закону України «Про місцеві вибори» , частиною четвертою, та викласти в наступній редакції:

«4. Кандидат в депутати зобов’язаний пройти тестування на знання Конституції України та законів України, передбачених статтею 9 цього Закону. Тестування проводиться відповідною територіальною виборчою комісією за порядком встановленим Міністерством юстиції України та Центральною виборчою комісією».

III. Доповнити та внести зміни до статті 39 Закону України «Про місцеві вибори» (Умови реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі), та викласти в наступній редакції:

1. Доповнити частину першу статті 39 Закону України «Про місцеві вибори», наступним змістом:

«1. після слів, «… висунутого місцевою організацією партії в одномандатному виборчому окрузі, за умови» доповнити наступним змістом: «успішного проходження тестування на знання Конституції України та законів України, зазначених у статті 9 цього Закону,» та подання до комісії таких документів:

2. Доповнити статтю 39 Закону України «Про місцеві вибори» , частиною п’ятою, та викласти в наступній редакції:

«5. Кандидат в депутати зобов’язаний пройти тестування на знання Конституції України та законів України, передбачених статтею 9 цього Закону. Тестування кандидатів проводиться відповідною територіальною виборчою комісією за порядком встановленим Міністерством юстиції України та Центральною виборчою комісією.».

IV. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

search.ligazakon.ua

Закон про мисцеви вибори 2018

М. Дем’яненко, мол. наук. співроб. ФПУ НБУВ

Вибори в ОТГ: успіх децентралізації та партійна боротьба

Останній місяць цього року ознаменувався хоча і не досить розкрученою у ЗМІ, проте вагомою, з політичної точки зору, подією. А саме, 11 та 18 грудня, пройшли місцеві вибори в об’єднаних територіальних громадах. Проведення цих виборів є черговим кроком у процесі реалізації реформи децентралізації влади та підсумковим етапом об’єднання територіальних громад, а також набуття повноважень новими органами самоврядування. Перший етап місцевих виборів відбувся 11 грудня, де обиралися депутати сільських, селищних і міських рад та відповідних сільських, селищних і міських голів у 41 об’єднаній територіальній громаді в 13 областях, а вже 18 грудня вибори пройшли ще в 143 об’єднаних територіальних громадах.

Така виборча активність свідчить про певний успіх адміністративної реформи. Хоча раніше вона дещо гальмувалася. То вибори затягувалися з боку центральних органів влади через проблеми з виділенням коштів на їх проведення, то на місцях не могли домовитися як, кому, і з ким об’єднуватися. Останньою перешкодою стала ЦВК, яка довго узгоджувала окремі процедурні моменти. Проте, незважаючи на всі негаразди, вибори все ж відбулися, а ті громади, які встигли об’єднатися та провести вибори до кінця 2016 р., можуть сподіватися на отримання права міжбюджетних зв’язків напряму з Державного бюджету вже у 2017 році.

Тобто, вони матимуть право на дотації чи субвенції з головного фінансового кошторису країни. Для тих ОТГ, які не встигли провести вибори до органів місцевого самоврядування в цьому році, це стане можливо лише через рік, тобто вже у 2018 році.

Саме в 2018 році уряд планує завершити децентралізацію, яка покликана вирішити існуючі проблеми у регіональних і місцевих органах влади, повноваження яких часто дублювалися, а також покласти край фінансовій диспропорції в бюджетах різних рівнів, за якої значна частина податків відходила з нижніх рівнів бюджету на верхні, а дотації з центральних та державного бюджетів розподілялись по низхідній на розсуд тих, хто розподіляв. Тоді, як в ОТГ дотації спрямовуватимуться не через бюджет областей, а безпосередньо з державного. Також громади отримають і більше зборів від податків, зокрема податку на землю, на доходи фізичних осіб, на використання природних ресурсів тощо. Як приклад, у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ наводять таку статистику: якщо у першому півріччі 2015 року громади самі заробляли 0,424 млрд грн і ще
0,4 млрд грн отримували у вигляді дотацій, то за той самий період 2016 року збори і дотації становили 1,3 та 1,8 млрд відповідно. Тобто, як бачимо, обсяг фінансових ресурсів зростає в рази. При цьому громади отримають і більше обов’язків (будівництво та ремонт доріг, тощо). За таких умов контроль над керівництвом громад реалізовуватиметься, зокрема, і через вибори, які й відбулися 11 та 18 грудня (http://glavcom.ua/publications/mizh-decentralizacijeyu-i-revolyucijeyu-poglyad-z-glibinki-387668.html).

Успіх реформи із децентралізації залежить від того, як швидко здійсниться процес об’єднання громад. На даний момент цей процес триває не так швидко, як хотілося б урядовцям. Так, до кінця цього року в Україні з’явиться лише 25 % від усієї запланованої кількості об’єднаних громад. «До кінця року в Україні буде 368 об’єднаних громад: 205 сільських, 113 селищних та 50 міських. Це 25 % від запланованої кількості ОТГ. Завершити децентралізацію планують у 2018 році», – наголосив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г. Зубко (http://www.slovoidilo.ua/2016/12/14/kolonka/
aleksandr‑radchuk/polityka/rozberutsya-na-miscyax-chym-zdyvuvaly-vybory-do-obyednanyx-hromad).

Тобто, реформа із децентралізації може показати відчутні результати вже наступного року. За оптимістичними планами уряду, в 2017 році має відбутися своєрідний «бум» із появи об’єднаних територіальних громад. І вибори в об’єднаних громадах будуть відбуватися з рекордною для України періодичністю. Разом з цим, окремі експерти не вбачають позитиву в такому пришвидшенні подій. Адже це впливатиме на якість проведення процесу об’єднання й може закласти певні приховані конфлікти всередині громад ще на початку їх фактичного утворення. Такі тенденції вже спостерігаються в окремих ОТГ. Так, згідно з аналізом, проведеним експертами реанімаційного пакету реформ, з 184 ОТГ лише 100 повністю відповідають критеріям об’єднання, зафіксованим у законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Однак, в уряді налаштовані оптимістично й зауважують на тому, що тягнути з процесом об’єднання громад не варто. Адже створення ОТГ має започаткувати зміну парадигми в самому управлінні державою. «У 2015 р. було ухвалено рішення про бюджетну децентралізацію, яке дало не лише збільшення місцевих бюджетів, але й можливість об’єднаним територіальним громадам формувати «бюджети розвитку» на довгострокову перспективу. Сьогодні вибори до ОТГ – це ключова річ, яка дає можливість безпосередньо управляти не лише громадою, а й послугами, покращувати якість життя українців на місцях… Це не просто чергові вибори, а взагалі зміна системи управління. Це перехід від централізованої радянської системи до субсидіарності влади, до можливостей впливу громад на владу та їхнього самостійного розвитку», – зазначив Г. Зубко (http://decentralization.
gov.ua/news/item/id/3868).

Думку Г. Зубка щодо унікальності виборів в об’єднанні територіальні громади поділяє також експерт Комітету виборців України Д. Рибачук. «Вибори 11 і 18 грудня – це третя знакова подія, пов’язана з об’єднаними громадами за останні кілька років. Ми отримали дозвіл від ЦВК на спостереження за виборами і станом на сьогодні можемо констатувати, що процес підготовки і проходження виборів йде дуже успішно», – зазначив експерт.

Разом з цим зауважимо, що через низку перешкод, зокрема і відсутність фінансових ресурсів не можливо провести вибори у всіх громадах до кінця 2016 р. Згідно із законами України «Про місцеві вибори» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад», перші вибори депутатів та голів ОТГ призначає ЦВК за наявності необхідного фінансування. Необхідні для виборів витрати мають здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України. І хоча мова йде про відносно прийнятні суми (за розрахунками ЦВК, призначені вибори до ОТГ коштували 30 мільйонів гривень), навіть ці кошти виділяються не без проблем, а подекуди на місцях їх просто не вистачає, що впливає на матеріально-технічне забезпечення дільниць.

Ще один аспект місцевих виборів (окрім реформи із децентралізації), який наразі дуже актуальний – політичний. А саме як вони відбувалися, які політичні сили приймали участь, які політичні технології були застосовані, і головне, які електоральні вподобання переважають у суспільстві, чи є довіра до чинної влади, та хто може претендувати на успіх у разі ймовірних дострокових парламентських виборів. Перед усім зауважимо, що вибори депутатів міськрад міських об’єднаних громад ОТГ проходять за пропорційною системою. Тобто, політичні партії мають право подавати по одному кандидату в округах. Виборець може підтримати лише одного з усіх кандидатів у бюлетені, при чому його голос буде вважатися відданим як за самого кандидата, так автоматично й за партію, яка його висунула. При цьому розподіл мандатів буде здійснюватися лише між кандидатами від партій, списки яких подолали 5 %-й бар’єр. Тоді як вибори голів у міських ОТГ пройшли за мажоритарною системою відносної більшості (перемагає кандидат, що отримав більшість голосів). Вибори депутатів сільських і селищних рад проходили за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних округах, а сільських і селищних голів – за такою ж системою в єдиному окрузі (перемогу отримував той, хто набрав найбільше голосів виборців).

І хоча, більшість спостерігачів та експертів не зафіксували значних порушень на цих виборах, окремі негативні моменти все ж були. Один з таких моментів – це непрозоре висування кандидатів, де мали місце такі невід’ємні атрибути української політики як «кумівство» та «договірняки». Адже багато виборців на місцях були впевнені, що реальної альтернативи у них немає, і перемогу в будь-якому випадку отримає той кандидат, якому її пророкують. Звична для українців позиція – «від мене нічого не залежить», продовжила працювати як політична технологія. Окремі аналітики вважають, що це одна з причин низької явки. Навіть була ситуація, коли після перших ранкових звітів спостерігачів ряд ЗМІ (переважно проросійських) намагалися запевнити, що нібито, народ ігнорує ці вибори. З натяком, що не вірить в децентралізацію. Однак кінцеві звіти це твердження спростували. І хоча в окремих регіонах явка дійсно стала вкрай низькою (зокрема, на Львівщині), але в переважній більшості областей вона перевалила за 40 %, що є цілком прийнятною цифрою, особливо для місцевих виборів. Для прикладу, на місцевих виборах восени минулого року показники були приблизно такі ж.

В громадянській мережі ОПОРА, яка офіційно проводить кампанію спостереження за першими місцевими виборами в об’єднаних громадах, також звернули увагу на окремих моментах цього процесу.

По-перше, в ОПОРІ зауважили, що агітаційна активність місцевих організацій політичних партій та кандидатів на перших місцевих виборах не була високою. Втім, конкурентність виборчого процесу спостерігалася вищою у міських об’єднаних територіальних громадах і доволі слабкою на рівні сіл та селищ. Це можна пояснити небажанням занадто витрачатися в період кризи та відсутністю креативних ідей. Але головною причиною є той факт, що виборці в переважній більшості добре знають місцевих кандидатів, особливо тих, що володіють фінансовими та іншими ресурсами. Саме на таких кандидатів робили ставку політичні партії, намагаючись залучити їх до своїх лав. Але, подібні тенденції навряд чи можна назвати позитивними, так як вони не сприяють оновленню місцевих еліт.

По-друге, представники організації відзначили, що на перших місцевих виборах в об’єднаних територіальних громадах не вдалося повністю запобігти зловживанням адміністративними ресурсами та використанню окремими кандидатами місцевих програм розвитку у своїх виборчих інтересах. Також, посадові особи органів влади залучалися в окремих громадах до агітації на користь конкретних кандидатів, що у низці випадків мало ознаки зловживання адміністративним ресурсом.

Крім того, громадянська мережа ОПОРА звертає увагу на нестабільну організацію виборчого процесу в окремих громадах. Було зафіксовано, що значна частина виборчих комісій, насамперед ДВК, мали незадовільне матеріально-технічне забезпечення та здійснювали повноваження у неналежних приміщеннях.

Спостереження ОПОРИ за першими місцевими виборами в об’єднаних територіальних громадах 11 грудня 2016 року виявило низку порушень виборчого законодавства, однак вони не мали системного характеру. Переважна більшість була пов’язана з незадовільним рівнем компетентності членів виборчих комісій, недоліками у організації виборів та їх матеріально-технічному забезпеченні, низькою поінформованістю про законодавчі обмеження та процедури (https://www.oporaua.org/novyny/43880-18-hrudnia-den-holosuvannia-na-pershykh-mistsevykh-vyborakh-v-obiednanykh-terytorialnykh-hromadakh-22-rehioniv-ukrainy).

Окремі спостерігачі заявляли, що на виборах, які проходили далеко від великих міст, вирували справжні передвиборні пристрасті та використовувалися класичні виборчі технології. Кандидати вдавалися до нескінченних позовів до суду з будь-якого приводу. Судді в межах виборчого процесу виносили рішення швидко. Але проблема в тім, що центральна влада, давши регіонам децентралізацію, ще не встигла дати їм реформу судів. Крім того, ніхто «не скасовував» шантаж виборців та їхніх сімей, які залежні від місцевих підприємств, підкуп «гречкою» і таке інше (http://glavcom.ua/publications/mizh-decentralizacijeyu-i-revolyucijeyu-poglyad-z-glibinki-387668.html).

Загалом же більшість спостерігачів визнають, що порушення на виборах не були системними та нічим не відрізнялися від подібних їм під час інших виборів: застосування адмінресурсу, підвезення виборців, агітація в день виборів, а найпоширенішим порушенням, була видача бюлетеня без паспорта та недопущення спостерігачів на дільницю. Однак, ці порушення не мали визначального впливу на процес. Також не фіксувалося спроб вплинути на волевиявлення з центральних органів влади. «Каруселі», масові вкидання бюлетенів, «Ттітушки» на дільницях, тощо залишилися в минулому. В цілому на цих місцевих виборах спостерігачі ОПОРИ разом з поліцією склали 22 акти про порушення та написали 5 скарг. (http://24tv.ua/vibori_gromad_2016_yak_partiyi_byutsya_za_peremogu
_n762156)

А от заяви окремих політичних сил про значні порушення можна розцінити як гарну нагоду черговий раз заявити про себе та як підтвердження їхньої зацікавленості в результатах місцевих виборів.

До речі, результати виборів 11 та 18 грудня, навряд чи можна назвати сенсаційними. Так, окрім 6 парламентських партій, (які стали лідерами електоральних уподобань) участь у виборчому процесі взяли ще близько 20 політичних сил.

При цьому, основна конкуренція була саме серед «важковаговиків» української політики. «Батьківщина» та «БПП «Солідарність» відразу заявили про свою першість.

Так, у «БПП «Солідарність» заявили, що їхні кандидати здобули «впевнену перемогу» на місцевих виборах 11 грудня. «За попередніми підрахунками результатів виборів у новостворених об’єднаних громадах, які відбулися 11 грудня 2016 р., тотальна більшість серед обраних голів ОТГ – це кандидати, яких підтримувала партія. Загалом 24 кандидати від БПП перемагають на посадах голів ОТГ, або 58,5 відсотків від загальної кількості обраних голів. Партія «БПП «Солідарність» не висувала своїх кандидатів у 17 відсотках округів. Особливо важливо для нас те, що у східних та південних областях – зокрема, Миколаївській та Харківській – перемогли кандидати від БПП, це відповідно 5 та 1 голова ОТГ.

На виборах депутатів у ради ОТГ 277 кандидатів, яких підтримала Партія «БПП «Солідарність», стають депутатами новообраних місцевих рад. Кандидати від БПП йшли на вибори із простими тезами: «Конкретні справи – конкретні результати», а також «Стань господарем у своїй громаді». І такий результат є свідченням підтримки політики децентралізації, ініційованої Президентом П. Порошенком», – заявили у партії. (https://www.facebook.com/BlokPetraPoroshenka/posts/
1309025492507715).

У той же час партія «Батькіщина» наполягає, що саме вона перемогла на виборах в об’єднані громади 11 грудня. Про це лідер «Батьківщини» Ю. Тимошенко заявила на одній зі своїх прес-конференцій. «850 депутатів – це всі мандати, які розподілялися в 41 об’єднаній громаді. З них половина – 412 депутатів з 850 перемогли самовисуванням, а 50% – це 410 депутатів, яких висунули на конференціях. І ось тут я б хотіла сказати саме про цю партійну частину. Із 410 депутатів, які отримали мандати і висувалися від партій –128 кандидатів виграли ці мандати від партії «Батьківщина». Це означає, що 32% депутатів, які йшли від партій – перемогли кандидати «Батьківщини». На другому місці з відставанням майже втричі – 49 депутатів отримав БПП. Те, що зараз розповсюджується якась некоректна інформація – це обман», – заявила Ю. Тимошенко (http://zakarpattya.net.ua/News/164436-Bilshist-kandydativ-obranykh-na-mistsevykh-vyborakh-pidtrymuvalysia-partiieiu-vlady).

За результатами виборів у новостворених об’єднаних громадах, які відбулися 18 грудня 2016 року, більшість серед обраних голів ОТГ – це кандидати, висунуті територіальними організаціями партії «БПП «Солідарність» та кандидати, яких підтримувала партія «БПП «Солідарність». Хоча, у «Батьківщині» спроби приписувати самовисуванців у прихильники БПП вважають фальсифікацією та маніпуляцією. Та наголошують, що у чинному законодавстві немає поняття «підтримуваний партією кандидат». Існує або член партії, який балотується на мажоритарному окрузі, або кандидат, якого висуває партія у своєму партійному списку. А заяви БПП щодо «перемоги» на виборах до рад об’єднаних громад є звичайною маніпуляцією, оскільки на виборах до ОТГ більшість обраних депутатів були самовисуванцями, які не представляють жодну політичну партію.

Партія «Батьківщина» отримала першість на виборах депутатів 142 територіальних об’єднаних громад та голів громад, які балотувалися від партій. Про це свідчать результати, які лідер партії «Батьківщина» Ю. Тимошенко оголосила журналістам. «Серед тих, хто висувався від партій, «Батьківщина», зайняла абсолютне перше місце із результатом 33,1% голосів. За підсумками виборів голів територіальних громад партія також посідає 1 місце – обрано 10 висуванців», – повідомила вона.

Політик також зазначила, що президентське оточення зараз активно працює з переможцями виборів в територіальних об’єднаних громадах, які балотувалися як самовисуванці, аби «покращити результат партії влади і під шаленим тиском зганяє їх в БПП». Такі маніпуляції влади з цифрами та кандидатами, які не були висуванцями від Блоку Петра Порошенка, Ю. Тимошенко вважає «обманом». Лідер «Батьківщини» подякувала людям, які брали участь в виборах за довіру та підтримку та запевнила їх, що «партія стоятиме поруч з ними і буде боротися за їх інтереси так, як це було завжди» (http://ba.org.ua/batkivshhina-posidaye-1-misce-za-rezultatami-viboriv-goliv-ta-deputativ-otg-visunutix-vid-partij-yuliya-timoshenko/).

На думку політолога О. Радчука, саме пропорційна складова поки що не стала тим «коником», який допоміг кандидатам від «Батьківщини» здобути більше місць за рахунок пропорційної системи. Разом з цим, він зауважує, що провладний бренд поступово втрачає підтримку серед виборців, натомість більшої популярності набувають опозиційні парламентські та позапарламентські сили. Хоча саме пропрезидентська фракція в парламенті та спільна команда коаліції в уряді доклали більше зусиль до реалізації процесу децентралізації, ніж опозиційні сили. За даними дослідження КВУ, за 2 роки в парламенті було ухвалено 12 законів щодо децентралізації, при чому найменш активно за них голосували фракції РПЛ, «Батьківщини» та «Опозиційного блоку». Менше, ніж БПП та «Народний фронт», за законопроекти щодо децентралізації голосували й нардепи від «Самопомочі». Представники опозиційних сил часто пояснювали свою незгоду з таким запровадженням процесу децентралізації примусовим характером законів, які буквально змушують громади до швидкого об’єднання, не даючи їм альтернатив (http://www.slovoidilo.ua/2016/12/14/kolonka/aleksandr‑radchuk/
polityka/rozberutsya-na-miscyax-chym-zdyvuvaly-vybory-do-obyednanyx-hromad).

Голова Комітету виборців України О. Кошель, коментуючи результати виборів в ОТГ, які відбулися 18 грудня, також відмічає електоральну перевагу «Батьківщини». На його думку, перевага «Батьківщини» багато в чому пов’язана не тільки з протестною риторикою, а й з розгалуженою системою партійних організацій на місцях. «Результат виборів в ОТГ чітко показав ефективність партійної роботи різних політичних сил. Зрозуміло, що формування коаліцій відбуватиметься по-різному. Однак партійна складова в ОТГ після цих виборів – привід для кожної політичної сили задуматися над розвитком широкої мережі по всій країні», – сказав О. Кошель.

За даними моніторингу КВУ, суто за критеріями оцінки партійних висуванців «Батьківщина» отримала 33,5% місць на виборах в ОТГ і перше місце за кількістю голів. Прес-служба КВУ відзначає, що вибори в ОТГ мали і несподівані результати. Зокрема, партія «Наш край» отримала понад 7% місць, що свідчить про її політичні перспективи(http://ukr.lb.ua/news/2016/12/19/353894_kvu_vibori_otg_
mali_nespodivani.html).

Взагалі, крім БПП та «Батьківщини», непогані результати на цих виборах до ОТГ показали «Наш край», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Самопоміч», УКРОП, ВО «Свобода» та «Опозиційний блок».

Таким чином, можемо констатувати, що процес децентралізації успішно триває. Підтвердженням тому є проведення виборів в ОТГ, оскільки навіть ті політичні сили, які постійно критикують реформу та не активно підтримують її на законодавчому рівні все ж приймають участь у місцевих виборах і при цьому мають непогані результати. Звичайно ж, відкритим залишається питання співвідношення зацікавленості у вирішенні проблем громад та партійної приналежності обраних осіб. Разом з цим, дещо турбує представленість на цих виборах свіжих, нескомпрометованих політичних сил, а також невисока явка виборців, що навряд чи сприятиме появі нових облич в органах місцевого самоврядування. Хоча є й інший бік медалі: тепер мешканці місцевих громад, які самі собі обрали владу з більш широкими повноваженнями та збільшеним фінансуванням, знатимуть у кого запитати за ремонт доріг, шкіл та інші проблемні питання.

Дем’яненко М. Вибори в ОТГ: успіх децентралізації та партійна боротьба [Електронний ресурс] / М. Демяненко // Україна: події, факти, коментарі. – 2016. – № 24. – С. 19–27. – Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr24.pdf. – Назва з екрану.

www.nbuviap.gov.ua

Закон про мисцеви вибори 2018

14 липня Верховна Рада України ухвалила Закон №2831-3 «Про місцеві вибори».

Законодавчий акт визначає основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост.

Законом встановлено, що:

  • вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, територія утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» об’єднаної сільської, селищної територіальної громади;
  • вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій з закріпленням кандидатів в територіальних виборчих округах, на які поділяється багатомандатний виборчий округ, що співпадає з територією відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, територією міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм або територією утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» об’єднаної міської територіальної громади;
  • вибори міського (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) голови проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, що співпадає відповідно з територією міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної міської громади;
  • вибори сільського, селищного, міського (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голови проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, територія об’єднаної сільської, селищної громади, територія міста.

Згідно із Законом, інформація про кількість виборців, виборча адреса яких віднесена до території кожного міста, а також про виборчу систему, за якою проводяться вибори міського голови відповідно до частин четвертої та п’ятої цієї статті, оприлюднюється Центральною виборчою комісією на її офіційному веб-сайті, а також у загальнодержавних та (або) відповідних місцевих засобах масової інформації, не пізніш як за 5 днів до дня початку виборчого процесу відповідних чергових, позачергових місцевих виборів станом на 1 число поточного місяця.

Законом чітко встановлено кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься Центральною виборчою комісією до початку виборчого процесу чергових виборів в залежності від кількості виборців, які належать до відповідної територіальної громади, проживають на території області, району, району в місті. Мінімальна кількість депутатів ради — 16 при чисельності виборців до 1000, максимальна — 120 депутатів при чисельності виборців понад 2 млн.
У разі якщо кількість депутатів, передбачена частиною третьою цієї статті для районної ради, є меншою, ніж кількість сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, територіальні громади яких входять до складу відповідного району, загальний склад цієї районної ради дорівнює кількості відповідних сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад.

Законом передбачено, що голосування відбувається за допомогою бюлетеня, в якому зазначені назви місцевих організацій партій та прізвище кандидата, висунутого відповідною місцевою організацією партії у цьому окрузі. Виборець має один голос. У разі, якщо реєстрацію кандидата, висунутого в територіальному окрузі, скасовано, виборець має можливість проголосувати за місцеву організацію партії, яка його висувала. Голос виборця вважається одночасно голосом за місцеву організацію партії та за кандидата, висунутого нею (ним) у цьому територіальному окрузі.

За результатами голосування дільнична виборча комісія підраховує кількість голосів, поданих за кожну місцеву організацію партії. Проміжні територіальні виборчі комісії встановлюють лише проміжні підсумки голосування окремо по кожному територіальному округу і передають їх до територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних виборів.

Законом удосконалено процедуру утворення одномандатних виборчих округів, положення щодо прозорості фінансування виборчих кампаній, встановлено чітку та зрозумілу систему взаємодії виборчих комісій при підготовці виборів, встановленні підсумків та результатів голосування.

Законом також передбачено представництво не менше 30% однієї статті у виборчих списках.

Законом вилучено з переліку суб’єктів виборчого процесу виборчі блоки, закріплено в закритій частині виборчого списку по одному лідеру цього списку.

Згідно із Законом, право висування на виборах мають право партії, які зареєстровані не пізніше як за 365 днів до дня виборів та які змінили назву не пізніше як за 180 днів до виборів.

У Перехідних положеннях Закону встановлено, що чергові місцеві вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів Севастопольської міської ради, депутатів районних, районних у містах, міських, селищних, сільських рад та міських, селищних, сільських голів на території Автономної Республіки Крим, а також депутатів обласних рад окремих районних, районних у містах, міських, селищних, сільських рад, міських селищних та сільських голів та об’єднаних громад на території Донецької і Луганської областей, призначені на 25 жовтня 2015 року, не проводяться у зв’язку зі здійсненням Російською Федерацією тимчасової окупації та збройної агресії проти України та неможливості забезпечення дотримання стандартів проведення виборів ОБСЄ.

Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в яких не проводяться місцеві вибори, призначені на 25 жовтня 2015 року, визначається Верховною Радою України у постанові про призначення відповідних чергових місцевих виборів.
Законом внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, законів «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Державний реєстр виборців», «Про здійснення державних закупівель», «Про статус депутатів місцевих рад» тощо.

decentralization.gov.ua

Про місцеві вибори
Стаття 44. Грошова застава

1. Грошова застава вноситься місцевою організацією партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду міського голови, або організацією відповідної політичної партії вищого рівня, а також особою, яка висувається кандидатом на посаду міського голови шляхом самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів територіальній виборчій комісії для реєстрації кандидатів у безготівковому порядку на спеціальний рахунок відповідної територіальної виборчої комісії у розмірі, що є пропорційним до кількості виборців відповідних області, району, міста, району в місті та визначається:

1) для кандидата на посаду міського голови — з розрахунку 4 розміри місячної мінімальної заробітної плати на кожні 100 тисяч виборців відповідного одномандатного виборчого округу;

2) для виборчого списку кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті ради, висунутого у багатомандатному виборчому окрузі, — з розрахунку 4 розміри місячної мінімальної заробітної плати на кожні 100 тисяч виборців відповідного багатомандатного виборчого округу.

2. Центральна виборча комісія на підставі відомостей Державного реєстру виборців станом на перше число місяця призначення чергових, позачергових або перших місцевих виборів визначає розмір грошової застави для кожного багатомандатного, єдиного одномандатного виборчого округу (з виборів міського голови) після призначення чергових, позачергових або перших місцевих виборів, але не пізніш як за 57 днів до дня голосування, невідкладно оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті та інформує про це відповідні територіальні виборчі комісії.

3. Територіальна виборча комісія протягом чотирьох днів з дня сформування її нового складу оприлюднює відомості про розмір грошової застави та спеціальний рахунок, на який вона вноситься, в місцевих друкованих засобах масової інформації, а також невідкладно після відкриття спеціального рахунку передає відомості про нього Центральній виборчій комісії для розміщення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Розмір грошової застави на повторних та проміжних виборах дорівнює її розміру, визначеному на останніх чергових або позачергових виборах.

4. Грошова застава повертається відповідному суб’єкту внесення у випадку, якщо відмовлено в реєстрації відповідного кандидата, всім кандидатам, включеним до виборчого списку, якщо відповідні вибори були визнані такими, що не відбулися, або якщо за результатами місцевих виборів кандидат визнаний обраним міським головою або місцева організація партії, що висунула список кандидатів у депутати, отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів. В інших випадках грошова застава не повертається і перераховується територіальною виборчою комісією відповідно до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевого бюджету.

5. Порядок внесення, повернення та перерахування грошової застави встановлюється Центральною виборчою комісією разом із Міністерством фінансів України не пізніш як за 60 днів до дня голосування.

kodeksy.com.ua

У Заставні представники ВО «Батьківщина» оскаржують рішення міської виборчої комісії

Представники ВО «Батьківщина» в Заставні оскаржують рішення Заставнівського міськвиборчкому, яким утворені територіальні виборчі округи по виборах депутатів Заставнівської міськради 29 квітня 2018 року. Як повідомляє прес-служба обласного осередку партії, «батьківщинівці» вказують на невідповідний вимогам закону спосіб формування округів міською комісією.

Зокрема, «батьківщинівці» наголошують, що у поданому на розгляд Заставнівської міської виборчої комісії варіанті формування виборчих округів наявне розірвання меж округів. А саме, округ №7 сформований з 6 вулиць міста Заставни (Сагайдачного, 400-річчя Заставни, І,ІІ пров. Полтавський, пров. Січ.Стрільців, вул. Довбуша та вул. Підгірна), які знаходяться в різних кутах міста, утворюючи округ із територіально відділених «острівків».

Окрім того, у межах прийнятих округів у м.Заставна, різниця в кількості виборців складає близько 100 осіб, що створює нерівні можливості для кандидатів у депутати, а також суперечить вимогам законодавства України. Наприклад, округ №2 включає 316 виборців, а округ №16 тільки 211. У такий спосіб порушується рівне виборче право.

Більшість членів Заставнівського міськвиборчкому доведені їм факти порушень проігнорували. Водночас проект Рішення щодо утворення територіальних виборчих округів роздали членам комісії під час проведення засідання Заставнівською МВК 20.03.18 року без попередньої підготовки та опрацювання, що унеможливлює детальне вивчення його змісту. Окрім того, цей проект рішення роздали не всім членам МВК. Також на засіданні не забезпечили необхідну для роботи і перевірки достовірності інформації мапу міста.

Зважаючи на викладені факти, представники ВО «Батьківщина» склали Акт про виявлення порушення Закону України «Про місцеві вибори» під час проведення засідання Заставнівської міської виборчої комісії 20.03.2018 року і подали скарги.

Член МВК Надія Остапович зафіксувала свою окрему думку з приводу рішення МВК, у якій, окрім викладених фактів порушень, вказала також на заборонене законом втручання в роботу комісії органів місцевого самоврядування.

Голова Заставнівської міськпарторганізації ВО «Батьківщина» Юлія Дупешко-Джус подала скаргу на Заставнівську МВК до Заставнівської районної виборчої комісії. Зважаючи на викладені у скарзі факти порушень, Ю.Дупешко-Джус просить у РВК: «Визнати рішення Заставнівської міської виборчої комісії «Про утворення одномандатних, територіальних виборчих округів…» від 20.03.2018 року таким, що не відповідають вимогам закону України «Про місцеві вибори» та порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб’єкта виборчого процесу; скасувати рішення суб’єкта оскарження; зобов’язати Заставнівську міську виборчу комісію утворити одномандатні виборі округи для перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 29 квітня 2018 року у відповідності до вимог закону України «Про місцеві вибори» у термін, передбачений законом».

Голова Заставнівської районної парторганізації ВО «Батьківщина» Василь Мельник повідомив про оскарження рішення МВК Державний реєстр виборців Заставнівської РДА. У повідомленні він просить «рішення Заставнівської міської виборчої комісії про утворення територіальних виборчих округів із зазначенням їх номерів, меж, орієнтовної кількості виборців у кожному виборчому окрузі не передавати до Центральної виборчої комісії до вирішення розгляду скарги по суті».

times.cv.ua

Популярное:

  • Денис богданов юрист Отдел МВД (ОВД) «Пресненский» Телефон отдела: 8 (499) 259-00-75; 8 (499) 259-60-75; 8 (499) 256-75-75 Дежурная часть (круглосуточно): 8 (499) 259-00-75 Отделение уголовного розыска: 8 (499) 256-45-05 Отделение участковых […]
  • Закон о рекламе последняя редакция комментарии Закон о рекламе последняя редакция комментарии Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав […]
  • Иск развод алименты раздел имущества Исковое заявление о расторжении брака, взыскании алиментов и разделе имущества [число, месяц, год] между мной и Ответчиком [ф.и.о.] зарегистрирован брак. С [число, месяц, год] по [число, месяц, год] мы проживали совместно и вели […]
  • Центр жилищных субсидий выборгского района Пункты приема Городского Центра Жилищных Субсидий Многоканальный телефон справочной службы: 335-85-08 пн-чт с 09.00 до 17.00 пт с 09.00 до 16.00 Часы приема пунктов: пн, ср, чт 13.00 - 19.00 перерыв 15.00 – […]
  • Нотариус 9 мая 39 Нотариусы Красноярска НОТАРИАЛЬНАЯ ПАЛАТА КРАСНОЯРСКОГО КРАЯ 660018, г. Красноярск, ул. Белопольского, 2 «А», а/я 24233 тел. +7 (391) 275-38-22 Президент Нотариальной палаты Красноярского края - Зылевич Светлана Юрьевна Найти […]
  • Кодекс законов о труде 2001 года Трудовой кодекс. Заключительные положения Статья 420. Сроки введения в действие настоящего Кодекса Настоящий Кодекс вводится в действие с 1 февраля 2002 года. Статья 421. Порядок и сроки введения минимального размера оплаты […]
  • Пособие для подготовки к огэ по химии Химия. Новый полный справочник для подготовки к ОГЭ. Медведев Ю.Н. Новый справочник содержит весь теоретический материал по курсу химии, необходимый для сдачи основного государственного экзамена в 9 классе. Он включает в себя […]
  • Приказы в мкдоу ПРИКАЗЫ,ПОЛОЖЕНИЯ, ИНСТРУКЦИИ Приказ №10 от16.12.2014 "Об обеспечении безопасности в связи с новогодними праздничными днями". (скачать) Инструкция "По охране труда для помощников воспитателей" -подготовила Ефимова Л.В. […]