Закон про страхування ст7

Про страхування
Стаття 7. Види обов’язкового страхування

В Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків;

3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменів вищих категорій;

5) страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

10) страхування засобів водного транспорту;

12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

14) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції» ( 1039-14 );

17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;

18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ» ( 2665-14 );

19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

22) страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності;
< Пункт 22 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 >

23) страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;

24) страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

26) страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

28) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

30) страхування тварин (крім тих, що використовуються у цілях сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

31) страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;

32) страхування відповідальності морського судновласника;

33) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

34) страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;

35) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.

40) страхування майна, переданого у концесію;

41) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

42) страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт.

43) страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ;

45) страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

46) страхування ризику невиплати гравцям призів у разі неплатоспроможності та/або банкрутства оператора державних лотерей;

47) страхування професійної відповідальності призначених органів з оцінки відповідності та визнаних незалежних організацій за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам.

Для здійснення обов’язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила ( 979-2013-п, 980-2013-п, 981-2013-п, 624-2015-п ) його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами.

kodeksy.com.ua

Статья 7. Страховая сумма

Страховая сумма, в пределах которой страховщик при наступлении каждого страхового случая (независимо от их числа в течение срока действия договора обязательного страхования) обязуется возместить потерпевшим причиненный вред, составляет:

а) в части возмещения вреда, причиненного жизни или здоровью каждого потерпевшего, 500 тысяч рублей;

б) в части возмещения вреда, причиненного имуществу каждого потерпевшего, 400 тысяч рублей;

в) утратил силу с 1 октября 2014 года. — Федеральный закон от 21.07.2014 N 223-ФЗ.

  • URL
  • HTML
  • Для блога
  • Текст

Комментарий к ст. 7 Закона об ОСАГО

1. Страховая сумма представляет собой денежную сумму, определяемую в договоре ОСАГО при его заключении или устанавливаемую федеральным законом, исходя из которой определяются размер страховой премии (страховых взносов) и размер страховой выплаты при наступлении страхового случая (см. ст. 10 Закона РФ от 27 ноября 1992 г. N 4015-1 «Об организации страхового дела в Российской Федерации»). Применительно к обязательному страхованию гражданской ответственности владельцев транспортных средств страховая сумма определяется комментируемым Законом и не может быть изменена страховщиком в одностороннем порядке либо на основании соглашения сторон.

Комментируемая статья устанавливает предельные, а не фиксированные суммы страховых выплат, назначаемых при наступлении страховых случаев в рамках договора обязательного страхования гражданской ответственности владельцев транспортных средств — размер страховой выплаты в каждом конкретном случае определяется исходя из размера причиненного ущерба (вреда) (о порядке определения размера страховой выплаты см. ст. 12 комментируемого Закона и комментарий к ней). Следует обращать внимание на то, что в настоящее время размер страховой выплаты не зависит от количества потерпевших, обратившихся к страховщику по поводу одного и того же страхового случая. Страховые суммы по всем категориям страховых рисков определяются в расчете на одного потерпевшего.

Размер страховой суммы в части возмещения вреда, причиненного имуществу каждого потерпевшего, с 1 сентября 2014 г. увеличен до четырехсот тысяч рублей в части возмещения вреда, причиненного жизни или здоровью каждого потерпевшего, и будет увеличен до пятисот тысяч рублей с 1 апреля 2015 г. Причинение вреда нескольким благам в результате одного и того же страхового случая не влечет за собой объединение имущественных претензий потерпевших в одну категорию. В каждом случае размер страховой выплаты определяется по каждому виду страхового риска отдельно, при этом подп. «б» комментируемой статьи применяется в отношении всех случаев причинения вреда имуществу (т.е. не только в отношении транспортных средств).

Пример: Ш. обратилась в суд с иском к Б. и ЗАО «САО Г» о возмещении вреда, причиненного здоровью, взыскании суммы материального ущерба и компенсации морального вреда, ссылаясь на то, что в результате ДТП, произошедшего по вине водителя Б., застраховавшего гражданскую ответственность в ЗАО «САО Г», ей были причинены телесные повреждения и нанесен материальный ущерб. Решением суда первой инстанции постановлено взыскать с ЗАО «САО Г» в пользу Ш. сумму утраченного заработка, расходы на приобретение медицинских средств; с Б. — стоимость поврежденных при ДТП пальто и телефона, денежную компенсацию морального вреда.

В апелляционной жалобе Б. просил отметить принятое решение в части, его касающейся, полагая, что соответствующая сумма также должна быть взыскана с ЗАО «САО Г». Удовлетворяя апелляционную жалобу, суд исходил из того, что имущественные претензии потерпевших в системе ОСАГО удовлетворяются в пределах страховой суммы, предусмотренной подп. «б» ст. 7 комментируемого Закона, а претензии, обусловленные причинением вреда жизни и здоровью, — подп. «а» той же статьи. Лимит ответственности страховщика в данном случае не превышен, следовательно, возмещение вреда, причиненного имуществу Ш., должно осуществляться в рамках страховой выплаты (см. подробнее Апелляционное определение Санкт-Петербургского городского суда от 18 июня 2013 г. N 33-8214/2013).

2. Правовое значение установления страховой суммы может быть сведено к следующему:

1) во-первых, выплата страхового возмещения в пределах страховой суммы прекращает обязательство страховщика даже в том случае, если вред, причиненный жизни, здоровью или имуществу потерпевшего в результате ДТП, возмещен не в полном объеме. В оставшейся части потерпевший наделен правом требования непосредственно к страхователю (застрахованному лицу), по вине которого причинен такой вред. Этот вывод следует также из ст. 1072 ГК РФ, согласно которой юридическое лицо или гражданин, застраховавшие свою ответственность в порядке добровольного или обязательного страхования в пользу потерпевшего, в случае, когда страховое возмещение недостаточно для того, чтобы полностью возместить причиненный вред, возмещают разницу между страховым возмещением и фактическим размером ущерба.

Пример: Ш. обратился в суд с иском к ОАО «Ж» о возмещении ущерба, причиненного в результате ДТП. В обоснование заявленных требований указал, что страховая организация произвела в его пользу выплату, размер которой не соответствует стоимости восстановительного ремонта поврежденного транспортного средства, определенной по результатам независимой экспертизы. Истец полагал, что его право на полное возмещение убытков, предусмотренное ст. ст. 15, 1064 ГК РФ, нарушено страховщиком. Отказывая в удовлетворении исковых требований, суд указал на то, что на дату обращения истца с заявлением о выплате страхового возмещения ОАО «Ж» произвело соответствующую выплату в пределах лимита своей ответственности. Таким образом, обязательства страховой организации прекратились надлежащим исполнением согласно п. 1 ст. 408 ГК РФ (см. подробнее Апелляционное определение Хабаровского краевого суда от 12 ноября 2014 г. по делу N 33-7171/2014);

2) во-вторых, исходя из страховой суммы по соответствующему виду страхового риска определяется неустойка, взыскиваемая со страховщика, нарушившего срок осуществления страховой выплаты или возмещения причиненного вреда в натуре, в порядке, установленном п. 21 ст. 12 комментируемого Закона. Размер страховой выплаты, начисленной потерпевшему, при этом правового значения не имеет. Общий размер штрафных санкций не может превышать страховую сумму по соответствующему виду страхового риска.

Пример: Г. обратился в суд с иском к ООО «РГС» о взыскании неустойки (пени) за просрочку страховой выплаты. В обоснование иска указывал, что ответчик не признал произошедшее с ним ДТП страховым случаем. Впоследствии судебным решением с ООО «РГС» была взыскана сумма страхового возмещения, однако, поскольку соответствующая сумма не была перечислена Г. в двадцатидневный срок, у истца возникли основания для взыскания неустойки. Отказывая в удовлетворении заявленных требований, суд первой инстанции полагал, что неустойка может быть взыскана со страховщика только в случае несвоевременного рассмотрения заявления о страховой выплате. Кроме того, при определении ее размера следует учитывать взыскиваемую в пользу потерпевшего страховую выплату, а не страховую сумму в целом.

Отменяя принятое решение, Судебная коллегия Верховного Суда РФ указала на то, что в силу ст. 309 ГК РФ обязательства должны исполняться надлежащим образом. В страховых правоотношениях надлежащим исполнением обязательства является не только рассмотрение в срок заявления о страховой выплате, но и выплата страхового возмещения при наличии страхового случая. В данном случае обязательства страховщика надлежащим образом не исполнены, что является основанием для взыскания неустойки (п. 1 ст. 330 ГК РФ). Размер такой неустойки не является завышенным, поскольку определен законом (см. подробнее Определение Верховного Суда РФ от 17 июня 2014 г. N 20-КГ14-7).

www.zakonrf.info

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Розділ 12. Страхування цивільної відповідальності.

СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

12Л. Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності.

12.2. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

12.3. Страхування професійної відповідальності.

12.4. Страхування відповідальності суб’єктів господарювання — джерел підвищеної небезпеки.

12.5. Страхування інших видів відповідальності.

Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності

Страхування відповідальності — це галузь страхування, предметом якої є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди юридичній чи фізичній особі або її майну. Шкода, заподіяна третім особам, може бути наслідком діяльності чи бездіяльності страхувальника.

Об’єктивна необхідність запровадження страхування цивільної відповідальності зумовлена тим, що: по-перше, особа, яка завдала збитки іншій особі (особам), повинна за законом чи рішенням суду відшкодувати їх; по-друге, в сучасних умовах заподіяні третім особам збитки можуть бути такими значними, що винуватцю не вистачить і життя, щоб їх відшкодувати.

Цивільна відповідальність має майновий характер і пов’язана з компенсацією шкоди. Цивільне право ґрунтується на презумпції вини, тобто на припущенні, що страхувальник вважається винним у збитках, спричинених внаслідок страхової події доти, доки не буде доведена його невинність.

Як правило, відповідальність на страхувальника за спричинені збитки третім особам накладається після доведення наявності його вини. Проте часом законодавство не звільняє страхувальника від відповідальності навіть тоді, коли шкода була заподіяна не з його вини, а у зв’язку з дією непереборної сили. Наприклад, Повітряний кодекс України передбачає відповідальність страхувальника (перевізника) за шкоду, завдану пасажирам під час старту, польоту чи посадки літака навіть у випадку дії непереборної сили.

Необхідно зазначити, що шкода, заподіяна страхувальником, може бути спричинена як правомірними, так і протизаконними його діями. Збитки, заподіяні протиправними діями страхувальника, підлягають відшкодуванню в усіх випадках.

Збитки, заподіяні правомірними діями страхувальника, відшкодовуються у випадках, передбачених законом (розподіл збитків за загальною аварією).

Договір з приводу страхування цивільної відповідальності повинен містити: перелік страхових ризиків, ліміт відповідальності, страхові тарифи та обов’язково обмеження щодо зобов’язань страхового покриття.

Наявність поліса зі страхування відповідальності гарантує відшкодування збитків постраждалим від діяльності чи бездіяльності страхувальника страховиком і не залежить від платоспроможності страхувальника, який звільняється від компенсації спричинених ним збитків на суму страхового відшкодування. Оскільки суми збитків можуть бути катастрофічними, законодавець не може вводити обов’язкове страхування відповідальності в усіх випадках, завдаючи тим самим збитків іншим особам, не причетним до спричиненої шкоди. Тому введення обов’язкового страхування відповідальності обмежується лише випадками з екстремально високими збитками. Інші випадки підлягають страхуванню на добровільних засадах.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» (ст. 7) до обов’язкових видів страхування відповідальності відносить:

o страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

o страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

o страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту (порядок та умови цього виду страхування визначаються спеціальним законом України);

o страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи поже-жовибухонебезпечні об’єкти та суб’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та сані-тарно-епідеміологічного характеру;

o страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

o страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

o страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної діяльності;

o страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

o страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

o страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

o страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

o страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

o страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;

o страхування відповідальності морського судновласника;

o страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи.

Добровільно можуть бути застрахованими ті види відповідальності, що не охоплені обов’язковим страхуванням. Для того щоб реалізувати страхування відповідальності, необхідні зацікавленість суспільства та бажання страховика, здатного взяти на себе відповідальність за відшкодування збитків.

Отже, страхування відповідальності передбачає можливість завдання шкоди як здоров’ю, так і майну третіх осіб, яким за законом або за рішенням суду роблять відповідні виплати, що тією чи іншою мірою компенсують збитки.

Договір страхування відповідальності, укладений страхувальником і страховою компанією, захищає насамперед інтереси страхувальника від фінансових витрат, які можуть бути покладені на нього законом або судом у зв’язку з заподіяними ним збитками третій особі. Отже, страхування відповідальності як явище і як послуга страхового ринку виникло передовсім з метою захисту інтересів потенційних заподіювачів збитків.

З іншого боку, система страхування відповідальності захищає інтереси третіх осіб, оскільки винна в заподіянні збитків особа може виявитись неспроможною відшкодувати спричинені нею збитки.

Страхування відповідальності має певні особливості порівняно з майновим та с особовим страхуванням:

o третьою стороною (третьою особою) можуть бути будь-які не обумовлені наперед особи;

o попередньо не встановлюються страхова сума та застрахований.

Ці особливості пов’язані з тим, що і те, й інше виявляється тільки з настанням страхового випадку в разі заподіяння збитків третій особі.

Окрім того, заподіяння збитків третім особам з боку страхувальника може не збігатися в часі з їх виявленням, що впливає на вибір типу договору страхування відповідальності.

Договори страхування відповідальності укладаються, як правило, на підставі страхової події, наслідком реалізації якої є шкода, заподіяна третім особам. Оскільки час між завданням шкоди страхувальником і виявленням цієї шкоди може бути різним, у практиці страхування застосовують різні типи договорів:

— за умов незначного проміжку часу між заподіянням шкоди та її виявленням угода укладається на основі події (occurrencepolicy). За цим полісом страховик покриває не тільки ті збитки, що були заподіяні і виявлені в період дії договору, а й ті, які були заподіяні до початку дії договору, а виявились у період його дії, та ті, що були заподіяні в період дії договору, а стали очевидними після закінчення строку дії договору, але в межах встановлених строків позовної давності;

— за умови тривалого періоду між спричиненням шкоди та її виявленням (страхування відповідальності в проектній діяльності, у фармакології та ін.) поліси підписують на підставі позовів (claims-made policy) 1 .

pidruchniki.com

Український юридичний портал

1. Законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування).

2. До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Коментована стаття передбачає можливість встановлення обов’язку фізичної або юридичної особи страхувати життя, здоров’я, майно або відповідальності перед іншими особами. Страхування, яке здійснюється на виконання покладеного законом обов’язку, отримало назву обов’язкове страхування.

Обов’язкове страхування визначено як форма страхування відповідно до ст. 5 Закону України «Про страхування». Перелік видів обов’язкового страхування закріплений у ст. 7 Закону «Про страхування». Цей перелік є вичерпним. Обов’язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону «Про страхування». Забороняється здійснення обов’язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом (ч. 2 ст. 5 Закону «Про страхування»).

Закон України «Про страхування» (ст. 7) на сьогодні передбачає 38 видів обов’язкового страхування. Умовно види обов’язкового страхування можна поділити на групи в залежності від майнових інтересів, що підлягають страхуванню. Так можна виділити обов’язкове страхування певних категорій фізичних осіб (особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків; страхування спортсменів вищих категорій; страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини тощо). Другою групою видів обов’язкового страхування є страхування відповідальності (страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам; страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тощо). І нарешті обов’язковим може бути страхування окремого майна або майнових ризиків (страхування засобів водного транспорту; страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб; страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції» тощо).

Вимоги щодо здійснення обов’язкового страхування можуть міститися і у інших нормативних актах. Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про лікарські засоби» замовник клінічних випробувань лікарського засобу зобов’язаний перед початком клінічних випробувань укласти договір про страхування життя та здоров’я пацієнта (добровольця). Правила щодо обов’язкового страхування містяться також у ст. 23 Закону України «Про музеї і музейну справу», ст. 193 КТМ, ст. 50 Закону України «Про природно-заповідний фонд» тощо.

Обов’язкове страхування, також, як і страхування добровільне, здійснюється на підставі договору між страхувальником та страховиком. Відмінність між цими формами страхування полягає в тому, що в разі обов’язкового страхування страхувальник не має права вибору, укладати йому договір страхування, чи ні. Він зобов’язаний це зробити. Разом з тим страхувальник залишається вільним у виборі страховика для здійснення страхування, визначенні умов договору страхування тощо.

Від обов’язкового страхування, що здійснюється за договором на підставі коментованої статті та Закону України «Про страхування», слід відрізняти загальнообов’язкове державне страхування, яке проводиться на підставі положень законодавства та не передбачає укладення договору.

Правила щодо загальнообов’язкового державного страхування містяться у Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законах України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Страхові внески при загальнообов’язковому державному страхуванні робляться у відповідні Фонди соціального страхування або в Пенсійний фонд та є обов’язковими платежами, щодо яких застосовується публічно-правовий механізм збору та розподілу.

radnuk.info

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (внутрішній договір)

Отримання полісу обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та спеціального знаку

Надавати послуги з обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності мають право страхові компанії, які одержали в установленому порядку ліцензію на здійснення цього виду страхування та є членам Моторного (транспортного) страхового бюро України.

  1. Водійське посвідчення або паспорт громадянина України
  2. Реєстраційний номер облікової картки платника податків
  3. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу

Розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, затверджених Розпорядженням Держфінпослуг від 09.07.2010 № 566 «Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

Внутрішні договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.

Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».

Укладення внутрішніх договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів: незареєстрованих — на час до їх реєстрації, тимчасово зареєстрованих — на час до їх постійної реєстрації, зареєстрованих на території іноземних держав — на час їх перебування на території України.

Договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов’язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними.

regulation.gov.ua

Популярное:

  • Сайт суда промышленного района г оренбурга Адреса и телефоны судов, прокуратуры, мировых судей в Оренбурге Ленинский районный суд г .Оренбург, ул. Постникова, д. 15, тел.приемная: (3532) 77-45-90 факс: (3532) 77-45-90 e-mail: [email protected] Прием исковых заявлений […]
  • Правило умножение круглых чисел Правило умножение круглых чисел 1. Допиши равенства и объясни их смысл: 2. Найди значения выражений удобным способом. Объясни, как получили эти равенства. Какие свойства умножения здесь используются? Сделай вывод: как можно […]
  • Вологодская область нотариусы Нотариусы Вологда Ниже представлен список нотариусов в выбранной категории. Чтобы посмотреть подробную информацию по конкретному нотариусу, кликните по ФИО нотариуса. Нотариус Гисматулина Ольга Рафаиловна Телефон: +7(8172)757686 […]
  • Калькулятор осаго 2018г Реальна ли отмена полисов страховки ОСАГО в 2017-2018 годах? Безаварийный страховой стаж (полных лет): 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10+ Если у вас было ДТП Конечный результат может отличаться в зависимости от наличия ДТП во всей страховой […]
  • Правило для админов в кс 16 Реальные пацаны - Форум игровых серверов Counter Strike 1.6 Правила Для Админов Сервера Реальные Пацан. Нравится Не нравится Pickwick 27 авг. 2013 Запрещено: 1 . Материться и оскорблять игроков на наших серверах. 2 . […]
  • Приказ о начале учебного года 2013-2014 О начале 2016 - 2017 учебного года в организациях среднего образования Приказ и.о. Министра образования и науки Республики Казахстан от 27 июня 2016 года № 401. Зарегистрирован в Министерстве юстиции Республики Казахстан 14 июля […]
  • Категория д осаго Купить ОСАГО категории «Д» практически нельзя Безаварийный страховой стаж (полных лет): 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10+ Если у вас было ДТП Конечный результат может отличаться в зависимости от наличия ДТП во всей страховой истории. М 0 1 […]
  • Ст 12 закона о пенсионном обеспечении Закон РБ О пенсионном обеспеченииСтатья 12. Право на пенсию по возрасту за работу с особыми условиями труда Право на пенсию по возрасту за работу с особыми условиями труда независимо от места последней работы имеют: а) […]